Спецпроект

За підрив Сталіна затримано двох "свободівців". Партія заперечує причетність до вибуху

У справі про знищення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі затримано двох "свободівців".

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії.

"1 січня 2011 року близько 01-00 ночі у квартиру до заступника голови Запорізької "Свободи" з молодіжних питань Юрія Гудименка увірвалися представники міліції. Свободівця заарештували та доставили в Жовтневий райвідділок міліції. Близько 09-00 ранку представники МВС заарештували також голову Запорізької "Свободи" Віталія Подлобнікова", - йдеться в повідомленні.

Свободівцям інкримінують частину 2 статті 192 Кримінального кодексу України за знищення пам’ятника Сталіну у Запоріжжі шляхом вибуху.

До затриманих не допускають адвокатів.

Свободівці нагадали, що 1 січня 2011 року у Запоріжжі о 14-00 мав відбутися урочистий автопробіг центральними вулицями міста з нагоди 102-ї річниці дня народження Степана Бандери. О 16-00 запорізькі свободівці планували провести традиційний смолоскипний марш вулицями міста. Натомість його заборонив суд.

"Свобода" не взяла на себе відповідальність за вибух.

Затримані члени "Свободи" знаходяться поза зоною досяжності: адвокат і однопартійці не можуть вийти з ними на зв'язок.

Адвокат затриманих Сергій Гайдук в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" сказав, що "двоє затриманих - керівник обласної організації "Свобода" Віталій Подлобніков і його заступник Юрій Гудименко знаходяться в Жовтневому РВВС міста, однак міліція відмовляє стороні захисту в зустрічі з ними".

"Міліція не дозволила Юрієві Гудименку захисника. Він уже знаходиться в стінах райвідділку близько 12 годин. Зв'язку з ним немає. О 9 ранку був затриманий глава обласної організації "Свободи" Віталій Подлобніков. Я навіть не знаю, у якому статусі вони знаходяться: свідки, підозрювані чи обвинувачувані. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі", - відзначив Гайдук.

Активісти запорізької організації партії "Свобода", які у даний момент знаходяться під стінами Жовтневого райвідділку, заявляють, що їхня організація не має відношення до вибуху пам'ятника.

"Запорізькі націоналісти не приховували невдоволення установкою пам'ятника Сталіну в Запоріжжі, однак на крайні заходи ми б не пішли", - заявив агенції помічник глави облорганізації ВО "Свобода" Віктор Бороненков.

Він вважає, що "без п'яти хвилин парламентська партія, можливо, стала жертвою провокації політичних опонентів".

Нагадаємо, що 28 грудня погруддю Сталіна на подвір'ї Запорізької КПУ болгаркою відрізали силумінову голову. Відповідальність за цю акцію взяла на себе Всеукраїнська організація "Тризуб".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.