Спецпроект

СЬОГОДНІ О 16:00 - ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РАДІО-ДИКТАНТ

В День української писемності Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності. Торік взяло участь 12 тисяч людей.

Сьогодні православна церква вшановує день Нестора-літописця. На державному рівні це святкується як День української мови і писемності.

З цієї нагоди Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності.

Взяти участь у диктанті може кожен охочий, головне тільки відправити свою роботу сьогодні ж поштою (адресу продиктують). В іншому випадку роботу не приймуть.

"Ми перевіримо всі роботи і людям, які напишуть диктант без помилок, або вони будуть незначними, розішлемо заохочувальні призи", - розповів ТСН перший заступник директора Національної радіокомпанії України Анатолій Табаченко.  

За його словами, серед призів - радіоприймачі, які можуть ловити українське радіо (воно транслюється на середніх та ультракоротких хвилях), диски із записами голосів Сосюри, Рильського, Малишка, Симоненка та інших класиків української літератури, книги від Ліги українських меценатів

Диктант буде читати викладач української мови, автор підручників Олександр Авраменко. Перевіряти роботи, як повідомляється, будуть працівники радіо.

"Текст буде використаний сучасний, і кожен зможе потім звірити свою роботу з оригіналом. Диктант ми проводимо вже 10 років - у перших брало участь кілька тисяч чоловік, а в минулому році цифра сягала вже 12 тисяч! Я і сам кілька разів пробував писати диктант - кожного разу робив кілька помилок… Тих, хто не робить жодної помилки - буквально одиниці", - говорить Табаченко.

В Нацрадіокомпанії також зазначають, що розсилати назад роботи з перевіреними помилками не будуть – це дуже дорого.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.