Спецпроект

Чернігівські митники передали до музеїв 115 предметів старовини (ФОТО)

Кишеньковий молитвослов, наперсний хрест, паспорти і атестати зрілості, орден Вітчизняної війни, медалі, німецька каска та інші артефакти.

Протягом 9 місяців 2010 року співробітники Чернігівської митниці передали до музеїв та бібліотек 115 предметів старовини, які були вилучені при спробах їх незаконного переміщення через кордон у зоні діяльності митниці та за рішеннями судів перейшли у власність держави.

Про це повідомляє прес-служба Чернігівськох митниці.

Протягом листопада, згідно рішення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Чернігівська митниця поповнить українські музейні та бібліотечні фонди ще 61-м предметом старовини.

Усі вони визнані експертами такими, що мають історичну та культурну цінність.

Цього разу до Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка надійде Молитвослов у металевій оправі (кишеньковий варіант) ХІХ-ХХ століття, до Національного музею історії України - наперсний Хрест з оглав'ям XVI-XVII століття, до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАНУ - 25 старовинних нотних видань, до Центрального державного історичного архіву України у м. Києві - дві "Паспортні книжки", три атестати зрілості, частина диплома, видані наприкінці позаминулого та на початку минулого століть.

До Державного музея-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" будуть передані два ордени: Вітчизняної війни та Трудового Червоного прапора, 20 медалей радянських часів, "Учебник физики" 1922 року видання та військові предмети часів Третього рейху: сталевий шолом, фрагмент пістолета-кулемета і переносна чавунна пічка.

 

 

 

 

 

 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.