"У мене є мрія...". 50 років промові Мартіна Лютера Кінґа

Півстоліття тому, 28 серпня 1963 року, відбувся "Марш на Вашингтон" - одна з найгучніших публічних акцій руху боротьби за права чорношкірого населення Сполучених Штатів.

Кульмінацією заходу став виступ священнослужителя і правозахисника Мартіна Лютера Кінґа -молодшого. Його промова, відома під назвою "У мене є мрія", вважається однією із ключових віх новітньої американської історії.
 
За задумом організаторів, марш - повністю він називався "Марш на Вашингтон за роботою і свободою" - повинен був зібрати близько ста тисяч осіб. Насправді ж біля меморіалу Лінкольна на Національній алеї в американській столиці зібралися понад двісті тисяч маніфестантів.

28 серпня 1963 року. Вигляд на Національну алею з меморіалу Лінкольна. Фото: wikipedia.org

Щоб мобілізувати таку кількість учасників, свої зусилля об'єднали зусилля дві конкуруючі організації із захисту прав чорношкірих: "Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення" (NAACP) і "Конференція південного християнського керівництва" (SCLC). Останню й очолював преподобний доктор Кінґ.
 
Одним із приводів для проведення масштабної маніфестації стала ініціатива президента Джона Кеннеді, який виніс на суд федеральних законодавців проект закону про громадянські права, що передбачав заборону расової сегрегації [відокремлення за расовою ознакою - ІП] в публічних місцях.

Класичний приклад сегрегації - окремі питні водограї для білих і "кольорових"

Документ забуксував y Конгресі, а негритянські акції протесту в різних штатах закінчувалися запеклими сутичками з поліцією, і лідери правозахисного руху вирішили зібрати своїх прихильників у самому серці країни .
 
Сам Кеннеді поставився до ідеї Маршу на Вашингтон скептично, побоюючись ескалації насильства. Організатори ж наполягали на мирному характері акції і закликали до участі в ній як чорношкірих, так і співчуваючих їм представників інших рас.

Сегрегація у громадському транспорті. Окремі місця для різних рас

До слова, найбільш радикальні представники негритянського руху - зокрема майбутній ідеолог "Нації ісламу" [афроамериканська націоналістична організація, заснована у 1930-х на протиставленні білій расі і владі США - ІП] Малкольм Ікс - критикували Марш за мультирасовий склад, ненасильницький характер і помірність ораторів - у тому числі самого Кінґа.

Один із учасників мітингу

Лідер SCLC виступав останнім. На початку промови він звернувся до фігури Авраама Лінкольна, який в 1863 році випустив Прокламацію про звільнення рабів. Головна ідея виступу полягала в тому, що через сто років після цієї знаменної події чорношкіре населення все ще пригнічене й так і не отримало рівних із білими прав.

"Через сто років життя негра, на жаль, усе ще знівечене кайданами сегрегації і ланцюгами дискримінації, - заявив доктор Кінґ. - Через сто років чорношкірий живе на самотньому острівці бідності посеред великого океану матеріального успіху".

Посилаючись на прокламацію про звільнення (а також на конституцію США, Декларацію незалежності і Біблію) преподобний закликав співгромадян добиватися рівності рас, без якої, як він підкреслив, неможливо втілити в життя основоположні принципи американської нації.

Імовірно, перша частина його промови була заснована на підготовленому тексті. Друга ж, у якій якраз і з'являється тема "мрії", являла собою імпровізацію з попередніх виступів Кінґа та іншого чорношкірого проповідника - Арчібальда Кері.

28 серпня 1963 року. Кінґ розповідає про свою мрію

"У мене є мрія - щоб одного дня наша нація піднялася в повний зріст і втілила в життя справжнє значення свого кредо - істину, яку ми вважаємо самоочевидною: всі люди створені рівними" , - проголосив Кінґ.

Далі фраза "у мене є мрія" звучала рефреном до вказівок на штати, в яких сегрегація вкоренилася найбільш міцно. Наостанок правозахисник висловив сподівання, що коли-небудь свобода і рівність восторжествують на всій території Сполучених Штатів.

Уривок із промови "У мене є мрія..."

За допомогою однієї фрази Мартін Лютер Кінґ-молодший приєднався до Джефферсона й Лінкольна [перші президенти США - ІП] в числі людей, що визначили вигляд сучасної Америки", - вважає журналіст Джон Мічем, лауреат Пулітцерівської премії.

Що характерно, ані Джефферсону, ані Лінкольну, ані будь-кому ще з історичного пантеону США не присвячено окремого національного свята - тільки Кінґу. День Мартіна Лютера Кінґа зараз відзначають щотретього понеділка січня всі п'ятдесят штатів країни.
 
Марш на Вашингтон і озвучену там промову Кінґа прийнято вважати поштовхом до прийняття в США федеральних законів, які забезпечують права негритянського населення.

У 1964 році було прийнято закон про громадянські права, який заборонив расову та іншу дискримінацію в органах влади та громадських місцях. У 1965-му - закон про виборчі права, який заборонив расову дискримінацію на виборчих дільницях і встановив федеральний нагляд за виборами в штатах і округах, де традиційно були сильні расистські настрої.

Обидва закони підписав Ліндон Джонсон, який на дострокових президентських виборах 1964 року посів місце убитого в листопаді 1963-го Кеннеді. А у січні 2009 року президентом США вперше за всю історію країни став чорношкірий.

20 cічня 2009 року. Барак Гуссейн Обама присягає при вступі на посаду

Мартін Лютер Кінґ-молодший народився в 1929 році в Атланті (штат Джорджія). Отримав ступінь бакалавра з соціології, а потім - із богослов'я. У 25 років став пастором баптистської церкви, незабаром захистив богословську дисертацію і отримав ступінь доктора філософії.

Крім боротьби за права чорношкірих, брав участь також у кампаніях проти бідності і війни у В'єтнамі. Уряд США підозрював Кінґа у співпраці з комуністичними силами і вів за ним постійне стеження, а перший директор ФБР Едґар Гувер оголосив правозахисника "найзапеклішим брехуном в країні".

Американські швачки слухають трансляцію похорон Мартіна Лютера Кінґа через транзисторний радіоприймач

Зрештою Кінґ став неформальним лідером усього руху боротьби за права кольорового населення.

У 1963 році журнал Time визнав чорношкірого правозахисника людиною року, а в 1964-му Кінґ став наймолодшим в історії лауреатом Нобелівської премії миру - за ненасильницьку боротьбу проти расової сегрегації.

Радянська історіографія називала першим українським борцем за права чорношкірих Тараса Шевченка - за його дружбу з американським актором Айрою Олдріджем. Нещодавно знайдена картина француза Луї Пікара (орієнтовно 1900 року) зображує обох друзів у майстерні

Нові закони важко впроваджувалися на Півдні США. На місцях продовжували розганяти демонстрації чорношкірих - досить згадати "криваву неділю" 7 березня 1965 року в Алабамі. А у квітні 1968-го застрелили і самого Кінґа. Як і у випадку з Кеннеді, вбивцю спіймали, але ясності щодо справжніх організаторів вбивства немає досі.

Джерело: tut.by

Дивіться також:

В США оприлюднено свідчення колишніх рабів. ФОТО

"У неї теж є мрія..." Як Королевська хотіла повторити успіхи інших. ВІДЕО

ФБР вважала Чарлі Чапліна "головним комуністом Голівуду"

1964: кандидат у президенти США лякає виборців комуністами. ВІДЕО

Війна американця. Як одинак повстав проти влади. ФОТО

Ніч інавгурації президента Кеннеді. Як це було

"Оскара" дали Лінкольну, який веде політичну боротьбу з рабством. ВІДЕО

8 березня. Як американський страйк став радянським святом

1 травня. Історія протесту анархістів у Чикаго. ПЛАКАТИ

Інші матеріали за темою "США"