2002: передвиборчий ролик "Команди озимого покоління"

Надивившись телевізійної реклами Королевської, "Історична Правда" згадала про іще один високотехнологічний проект - "озимих" 2002 року. Хорошковський, Богословська та інші молоді і перспективні кандидати у красивій упаковці.

Навала рекламних роликів між матчами Євро-2012, сотні біл-бордів і, нарешті, запуск передачі "Народний список" від Шустера на Першому національному - все це нагадало про рекламу політичного альянсу "Команда озимого покоління" (КОП) на парламентських виборах 2002 року.

Ефективність масової теле- і звичайної реклами вкупі з новими, "політично незаангажованими" обличчями довели "зелені", які в 1998 році спромоглися провести у ВР 19 депутатів. Значна частина з них були промисловцями і представниками великого бізнесу.

Те ж саме хотіли повторити й "озимі", фінансовані, за чутками, зятем Леоніда Кучми Віктором Пінчуком. Технологічний проект, утворений із дрібних партій штибу "Партії приватної власності", мав власну фантомну ідеологію - мовляв, ми, молоді й ініціативні люди, пережили тривожну "зиму" розпаду СРСР і дикого капіталізму 1990-их, а тепер пробилися назовні і хочемо змінити країну на краще.

В першу п'ятірку КОПів входила симпатична молодь, чиї обличчя ми можемо бачити в цьому ролику 2002 року.

Найбільшу кар'єру з першої п'ятірки "озимих" зробив Валерій Хорошковський, який, попрацювавши за Ющенка і Януковича в СБУ, став першим віце-прем'єром і нині ходять чутки про його спадкоємство на виборах президента. Інна Богословська зараз працює не стільки нардепом від ПР, скільки позаштатним прокурором Тимошенко, а Остап Процик допомагає меру Львова Андрію Садовому з інформаційною політикою.

Валерій Вощевський за будь-якої влади займався українськими автодорогами. Ірина Горіна з її впізнаваними окулярами стала нардепом від Партії Регіонів і видала доньку за соратника Черновецького Олеся Довгого. Зрештою Горіну в першій п'ятірці замінив популярний колись ведучий "1+1" Микола Вересень, але в цьому ролику його немає.

За симпатичною п'ятіркою в решті списку ховався цілий букет провідних топ-менеджерів вітчизняних підприємств.

"Озимі" не приховували, що над їхнім проектом працюють іноземні політтехнологи (російські). Інна Богословська сказала тоді шикарну фразу: "А краще буде, якщо ми пропаскудимо ці вибори, якщо наймемо поганих українських технологів?"

Кузьма "Скрябін", який у 1998-му надавав свої музичні послуги "зеленим", записав для КОПів цілий альбом під назвою "Озимі люди".

Зрештою за результатами виборів-2002 "озимі" набрали 2% голосів і до парламенту не потрапили. Сайт із красивою назвою zbirna.org.ua давно вже мертвий і не відкривається.

У 2006 Богословська спробувала провести в Раду такий же проект "Віче" - багато телереклами і мало живого спілкування з виборцями - але він теж "пропаскудив" вибори.

Дивіться також:

2009: передвиборча реклама Партії регіонів. ВІДЕО

2004: агітпроп за Януковича. ФОТО

2004: Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

2006: Тимошенко дарує Кушнарьову намисто. ВІДЕО

Загублена мажоритарка. Як політики підлаштовували під себе вибори

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.