Григорій Купріянович: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

Промова голови Українського Товариства д-ра Григорія Купріяновича у Сагрині на урочистостях за участю Президента України Петра Порошенка, присвячених вшануванню пам’яті українських православних жертв, котрі загинули 10 березня 1944 р. у Сагрині з рук відділів Армії Крайової.

Ярослав Борщик, Наталка Позняк-Хоменко: Волинь до "Волині": протистояння почалося задовго до липня 43-го

Уже у квітні події набули значно ширшого розмаху. Напади на українські села відбувалися на території п’яти з одинадцяти повітів Волинського воєводства: в Дубенському, Костопільському, Ковельському, Луцькому та Сарненському.

Олександр Зінченко: Дональд Трамп, коза прем’єра Моравецького і боротьба з бандеризмом

Президент США зустрічається з північнокорейським лідером Ким Чен Ином і не хоче бачитися з польським президентом Анджеєм Дудою. Польська правляча партія цілилася по бандерівцях, а потрапила собі в таке місце, яке без латини краще не називати.

Віталій Нахманович: Чи переживе Українська держава ромські погроми?

Я не знаю, як розв’язати ромське питання. Але я точно знаю, чого не може робити Українська держава. Вона не може толерувати, не кажу вже потай заохочувати, самодіяльне організоване насильство, якщо не хоче, щоб воно знесло її саму.

Світлана Єременко: Як Іван Драч у Донецьк приїздив

Іван Драч у 90-х кілька разів приїздив до Донецька. Ми, свідомі українці, розбудовували у цей час Товариство української мови, пізніше Народний рух, виборювали першу українську школу, проводили Стусівські читання, створювали першу незалежну українськомовну газету "Східний часопис", займались просвітництвом, доводили, що Донбас – це Україна...І постійно відбивалися від прискіпливої уваги КДБ та руйнівної роботи Донецького обкому КПУ.

Наталя Старченко: «Код зламано», або як посварилися фізики й лірики

На позір виглядає, що в протистоянні зіткнулися справжні науковці зі світовим ім’ям, які прагнуть реформ у науці та дбають про очищення своїх рядів від імітаторів, і загумінкові гуманітарії, що прикривають свою наукову неспроможність патріотичними гаслами та протистоять просуванню реформи, намагаючись законсервувати теперішній стан справ.

Андрій Якубув: Демократизація назв вулиць: закономірність чи перегони ідеологій? Ситуація в Іспанії

Новина про те, що «Мадрид починав перейменовувати вулиці, пов'язані з режимом Франко», зважаючи на процес декомунізації в Україні, є гарним запрошенням звернутися до іспанського досвіду демократизації громадського простору і, принагідно, розставити всі крапки над і щодо цього питання.

Аскольд Лозинський : В пам'ять старшого друга Мирона Лущака

Господь Бог дає людині життя і кладе її на цей світ для того, щоби людина по своїй спроможності робила добро. Разом з дарунком життя та талантами, Господь надає також і випробування але тільки стільки, що Господь знає людина спосібна побороти. Люди падають інколи під випробуваннями не тому, що вони не в силі фізично перемогти, але тому, що вони себе не гартують і не наставляють силою своєї волі ці випробування побороти.

Ярослав Антонюк: Трагедія Гіркої Полонки

Сьогодні на Волині згадували і поминали людей із села поблизу Луцька – Гірка Полонка. Саме 75 років тому вони стали жертвами польсько-українського протистояння, відомого як "Друга польсько-українська війна". Польські історики пишучи про цей конфлікт називають його "різнею" і розповідають про міфічний "наказ командування УПА" про знищення польських сіл у липні 1943 року. Та насправді конфлікт розпочався ще задовго до цього, а саме із знищення українських сіл на Холмщині та Грубешівщині у 1942 році.

Ярослав Грицак: Де Ваш Сашко? У пам'ять про Олександра Кривенка

…Я знав Сашка коли йому було 20 років – від того часу, як нас познайомив Ігор Марков на розкопках у Крилосі. І знав після цього наступні 20: тобто половину його життя. Але для мене він не мінявся. Я бачу у ньому підлітка, десь між 15 і 17 роком життя. Якщо говорити про нього, то перше що мені приходить до голови: я не пам’ятаю його злим. П’яним пам’ятаю. Злим – ніколи. Кожний спогад про нього у мене викликає усмішку.

Володимир Жаботинський: Що таке Шевченко? Курйоз чи вияв життєздатности українства?

Багато хто серед нас і справді вважають Шевченка за філологічний курйоз. Їм це здається дивацтвом, курйозом: людина чудово знала по-російськи, могла писати ті самі вірші "общею" мовою, аж ось тобі — вперлася і писала по-хохлацькому... Шевченко є національний поет, і саме в цьому його сила.

Сергій Гірік: Маркс–200. Міркування до ювілею

Цьогорічний Марксів ювілей викликав величезний інтерес до постаті й творчого спадку мислителя у всьому світі. Україна не стала винятком. Одним із найпомітніших її проявів стала тогорічна ініціатива підготовки до публікації першого повноцінного україномовного видання «Капіталу». Як не дивно, дотепер якісно опубліковано цей епохальний текст не було — у 1920-1930-х роках його оприлюднювали лише частково, натомість післявоєнні видання не повторюють міжвоєнні, а є перекладами з російської.

Володимир Бірчак: Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Здавалося б, давно вже пройшли ті часи, коли комуністичний режим плюндрував та знищував могили вояків антикомуністичних формацій. Здавалося б, що сьогодні європейська спільнота збудована на цінностях протилежних до тоталітаризму, шанує боротьбу з тоталітаризмом. Не в Грушовичах.

Олександр Зінченко: "Не бійся, борись!" Чому українська державність встояла у 2014-му і не змогла у 1918-му

Путін у 2014 році розраховував на цілковитий розпад України. Можливо, він начитався розумних книжок, де було написано, що Україна може розпастися по Дніпру. Цілком може бути, що у ФСБ поздували пил зі старих методичок і почали діяти.

Ігор Аркуша: Галичани. Історія однієї україно-польської родини

Кожного разу, коли десь натикаюся на якусь розповідь про історію тої чи іншої галицької родини, зауважую, що не все у всіх так просто. Якщо розвинути – книжку можна писати чи фільм знімати – аби вистачило пам‘яті нащадкам про предків.
Міг би проілюструвати фрагментарно хоча би одною із гілок мого родоводу. Люблю розглядати давні світлини своїх предків – родини, які позують у одному із фотоательє Тернополя.

Тетяна Морєва: Що говорять про Чорнобильську трагедію документи КГБ?

Ту страшну фотографію багато хто бачив. Але насправді страшніше читати документи з розкритих архівів СБУ. З цих пожовтілих аркушів повстає хижацьке обличчя тоталітарної системи, побудованої на брехні і байдужому ставленні до життя людей.

Олександр Зінченко: Чому Путіна треба поховати в Чорнобилі

Побічним ефектом поїздки до Зони Відчудження стало розуміння, що Чорнобиль – найкраще місце для поховання чинного президента РФ Володимира Володимировича Путіна. Основна мета поїздки була іншою: з’ясувати, що в Зоні може претендувати, щоб бути внесеним до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Андрій Парамонов: Спалили найстарший бароковий палац Лівобережжя

Вчора пожежа знищила перлину. Як свідчать пожежні Валківського районного підрозділу МЧС, вони прибули для гасіння пожежі у Старий Мерчик о 22:00 15 квітня. Пожежа почалася через підпал. Чи був у цьому злий намір, чи необережність – сказати складно. Палац палав майже добу.

Шимон Бріман : Загадкова доля єврейського героя України

У грудні 2017 року у Вінниці було відкрито меморіальну дошку на честь Семена Якерсона – офіцера-єврея армії УНР. Але його життя в еміграції в Чехословаччині та обставини смерті були покриті туманом невідомості.

Павло Клімкін: Україна і Білорусь. Логіка історії

Важко не піддатися спокусі й не помріяти про той альтернативний світ, в якому і Україна, і Білорусь відстояли незалежність у 1918 році. Я уявляю собі могутню конфедерацію України, Білорусі, Польщі й Литви, об’єднану традиціями Речі Посполитої. Чи спрацював би за таких умов пакт Молотова – Ріббентропа? Чи була б узагалі розв’язана Друга світова?