Горщики, з яких їли 3 тисячі років тому

Археологи натрапили на рідкісні артефакти в Кам'янці-Подільському

У п'ятницю, 6 вересня, археологічна експедиція, що працює у Старій фортеці Кам'янця-Подільського, знову мала кілька знахідок, які якщо й не є сенсаційними, то з сенсацією сусідують. Два цілих-цілісеньких горщики доби чорноліської культури – нечаста археологічна радість.

 

Знайшов старовинний керамічний посуд на дні господарської ями того часу співробітник експедиції Денис Шкурка, а акуратно виймав та розчищав знахідки кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ігор Старенький.

Запитуємо його, у чому незвичність знахідок:

– Знайти цілі горщики чорноліської культури насправді не так просто, як і будь-якої іншої культури. Це досить рідкісна річ, тож нам пощастило. Принагідно хочу подякувати старшому науковому співробітнику Інституту археології Олександру Могилову. У Старій фортеці ми маємо два хронологічні шари: власне пізньочорноліський ІХ ст. до Р.Х. і жаботинського типу пам'ятки Чорнолісся.

– А як археологи визначають вік віднайдених предметів?

– У даному випадку ми робили це за орнаментальними мотивами та способом їх нанесення.  

– Два гарненьких горщики знайдено зовсім поруч з місцем, де трохи раніше цього літа були віднайдені 17 поховань ймовірно знатних містян XIII-XIV ст. та фундаменти замкової церкви. Але ж між знахідками-сусідами прірва часу?

– От тут все складно. Поховання становлять верхній горизонт, чорноліські ями лежать нижче. У сьогоднішній ямі чорноліської кульутри знесли трипільський горизонт, а чорноліську яму підрізало трішки поховання. Однозначно, стільки знахідок чорноліської культури - це вдача. Вчергове можемо говорити про наявність чорноліського городища на місці замку. 

– Чи змінює це погляди на історію фортеці? 

– Ні, не змінює. Співробітник Інституту археології Національної Академії Наук Лариса Виногродська і завідувач сектору "Музей старожитностей" Кам'янець-Подільського музею-заповідника Петро Болтанюк вже вказали на наявність чорноліського городища, тому у цьому аспекті - нічого нового.

– Експедиція скоро закінчується. Чи планується продовження наступного року?

– Поки що обережо можемо говорити про те, що так – планується і на замку, і на сусідній горі Татариски. 

Розкопки у дворі Старої фортеці Кам'янця-Подільського проводяться з липня по вересень 2019 року згідно договору між музеєм та державним підприємством "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України".

Петро Долганов: "Зміщення акцентів", чи пошук істини? Якою має бути українська відповідь на інструменталізацію пам’яті про Голокост під час війни

Успішний і вільний розвиток студій Голокосту – вже сам по собі засвідчуватиме абсурдність аргументів кремлівської пропаганди. Детальніше вивчення тих напівтонів, до інструменталізації яких часто вдаються російські пропагандисти, – чи не найкраща "зброя" в контрпропагандистській діяльності.

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.