Авдіївка - місце пам'яті

В Авдіївці були мурали Степану Бандері, Роману Шухевичу. Саме в цьому місті приймала присягу воїнів УПА, легендарна 1- ша Окрема штурмова рота ДУК "Правий сектор" під командуванням Героя України Да Вінчі. Російські окупанти з допомогою тисяч снарядів і бомб знищили місто. Вони не жаліли десятків тисяч своїх солдатів, які лягли при штурмі міста, вони не жаліли цивільних людей, які ховалися в підвалах. Вони не пожаліють наступного міста, яке вони захочуть захопити, якщо, ми їх не зупинимо.

 

Щоб швидше заїжджати в Авдіївку, ми з Олегом Ревегою їхали об'їздною дорогою, яка вела біля селища Піски, попри позицію "Мурашник" і далі на шахту Бутівка, позицію "Зеніт чи повертали ліворуч і попадали в саме місто біля "дев'ятини".

З дороги було видно Донецький аеропорт і сам тимчасово окупований Донецьк, тому, ми старалися їхати, як найшвидше. Олег натискав педаль газу і ми летіли зі швидкістю 100 - 150 кілометрів на годину.

Цією дорогою в Авдївку і навпаки до Первомайська, їздили тільки військові, які там стояли чи мали бойове розпорядження. Нас з Олегом знали всі, особливо наше привітання - від серця до сонця. Але пропуск нам надавав спочатку заступник командира одного із батальйонів Павло "Єгер", а згодом - уже заступник командира іншого батальйону - Андрій Верхогляд.

Сірий мікроавтобус "гуцуломобіль", впевненість в очах, пароль "Гуцул" і ми погнали на полювання.

Цією дорогою, ми таємно перевозили міни, гранати, патрони та інше спорядженя, яке нам було потрібно для "двіжів". Окупанти перли, будували укріплення, а наше командування виставляло патрулі, які забороняли нам же стріляти. Доводилося хитрувати і робити так, щоб штабні дозорні не знали про нашу роботу і ворогів ставало менше.

Ще й в Карлівці, моментами в Нетайлово, стояли поліцейські екіпажі, які полювали на шукачів металу, контрабандистів, підпільних виробників самогону. Вони зупиняли нас і всіх військових, які їздили на цивільних номерах. Біля позиції - "Республіка Міст" і далі, вони боялися їхати. Тому, ми їхню боягузливість, обернули собі в користь.

Цією дорогою, ми моментами возили в Авдіївку артистів, журналістів, волонтерів.

Цією дорогою, ми їздили в Авдіївку на базу до Да Вінчі, щоб вирішити певні наші питання і спланувати роботу з підрозділами "Омега" та ЗСУ.

П'ять років життя пов'язаного з Авдіївкою і її околицями. Саме в цьому місті, в церкві, якої не має, я хрестив одного чудового хлопця. Там, ми знайомилися з певними людьми, спогад про яких досі гріє серце...

Саме в Авдіївці були мурали Степану Бандері, Роману Шухевичу. Саме в цьому місті приймала присягу воїнів УПА, легендарна 1- ша Окрема штурмова рота ДУК "Правий сектор" під командуванням Героя України Да Вінчі.

Російські окупанти з допомогою тисяч снарядів і бомб знищили місто, яке було одне з найбільш українських. Вони не жаліли десятків тисяч своїх солдатів, які лягли при штурмі міста, вони не жаліли цивільних людей, які ховалися в підвалах. Вони не пожаліють наступного міста, яке вони захочуть захопити, якщо, ми їх не зупинимо.

Допомагайте Збройним Силам України в боротьбі за нашу Незалежність. Тільки в єдності наша сила.

Перегляньте репортаж з Авдіївки, коли Вовки Да Вінчі та інші добровольці, приймали присягу. Тільки заради цього ми повинні знищити окупантів, щоб повернути пам'ятні місця нашій країні.

Вахтанг Кіпіані: Киримли - це татари з Криму

Чергова річниця депортації: Берiя добре розумiв бажання Сталіна, й усе зробив блискавично. У "столипiнськi" вагони завантажили 180014 громадян (насправдi набагато бiльше), з них абсолютна бiльшiсть - малi дiти та старi. Ідеологія визвольного руху - знати правду, говорити правду, вимагати повернення на батькiвщину.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.