IN MEMORIAM: На війні загинув співробітник Національного заповідника "Хортиця" Максим Штатський

На фронті загинув співробітник Національного заповідника "Хортиця", запорізький науковець, дослідник історії менонітів Максим Штатський.

Про загибель чоловіка повідомила дружина Дар'я Штатська.

"12.02.2024 року ти пішов від нас. Подробиць немає та поки не буде…Ти завжди дякував мені, тепер скажу я: "Дякую за те, що ти був! Безмежно!", — йдеться в повідомленні.

Також про загибель науковця написали в Facebook Національного заповідника "Хортиця", де працював до війни Штатський.

"У нашому колективі та в наших серцях ще одна величезна діра. Безмежна шана і повага Герою на щиті. Співчуття родині та близьким", – йдеться в повідомленні заповідника.

Максим Штатський закінчив історичний факультет Запорізького національного університету у 2010 році. Працював науковим співробітником Національного заповідника "Хортиця". Займався дослідженням історії німців-менонітів.

У 2019 році очолив експедицію, під час якої у фундаменті старої комори на Верхній Хортиці вдалось знайти близько 300 фрагментів надгробків знищеного кладовища менонітів. Тоді знахідки відреставрували та відкрили Меморіал Хортицьких менонітів в 2021 році.

11 березня 2021 року Максим Штатський виявив на Верхній Хортиці фрагмент центральної тумби пам'ятника першим менонітам, які проживали на запорізьких землях. Його звели в 1889-му році, а під час Другої Світової війни загубили.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну Штатський служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних сил України. Мав позивний "Історик".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.