Авдіївка - місце пам'яті

В Авдіївці були мурали Степану Бандері, Роману Шухевичу. Саме в цьому місті приймала присягу воїнів УПА, легендарна 1- ша Окрема штурмова рота ДУК "Правий сектор" під командуванням Героя України Да Вінчі. Російські окупанти з допомогою тисяч снарядів і бомб знищили місто. Вони не жаліли десятків тисяч своїх солдатів, які лягли при штурмі міста, вони не жаліли цивільних людей, які ховалися в підвалах. Вони не пожаліють наступного міста, яке вони захочуть захопити, якщо, ми їх не зупинимо.

 

Щоб швидше заїжджати в Авдіївку, ми з Олегом Ревегою їхали об'їздною дорогою, яка вела біля селища Піски, попри позицію "Мурашник" і далі на шахту Бутівка, позицію "Зеніт чи повертали ліворуч і попадали в саме місто біля "дев'ятини".

З дороги було видно Донецький аеропорт і сам тимчасово окупований Донецьк, тому, ми старалися їхати, як найшвидше. Олег натискав педаль газу і ми летіли зі швидкістю 100 - 150 кілометрів на годину.

Цією дорогою в Авдївку і навпаки до Первомайська, їздили тільки військові, які там стояли чи мали бойове розпорядження. Нас з Олегом знали всі, особливо наше привітання - від серця до сонця. Але пропуск нам надавав спочатку заступник командира одного із батальйонів Павло "Єгер", а згодом - уже заступник командира іншого батальйону - Андрій Верхогляд.

Сірий мікроавтобус "гуцуломобіль", впевненість в очах, пароль "Гуцул" і ми погнали на полювання.

Цією дорогою, ми таємно перевозили міни, гранати, патрони та інше спорядженя, яке нам було потрібно для "двіжів". Окупанти перли, будували укріплення, а наше командування виставляло патрулі, які забороняли нам же стріляти. Доводилося хитрувати і робити так, щоб штабні дозорні не знали про нашу роботу і ворогів ставало менше.

Ще й в Карлівці, моментами в Нетайлово, стояли поліцейські екіпажі, які полювали на шукачів металу, контрабандистів, підпільних виробників самогону. Вони зупиняли нас і всіх військових, які їздили на цивільних номерах. Біля позиції - "Республіка Міст" і далі, вони боялися їхати. Тому, ми їхню боягузливість, обернули собі в користь.

Цією дорогою, ми моментами возили в Авдіївку артистів, журналістів, волонтерів.

Цією дорогою, ми їздили в Авдіївку на базу до Да Вінчі, щоб вирішити певні наші питання і спланувати роботу з підрозділами "Омега" та ЗСУ.

П'ять років життя пов'язаного з Авдіївкою і її околицями. Саме в цьому місті, в церкві, якої не має, я хрестив одного чудового хлопця. Там, ми знайомилися з певними людьми, спогад про яких досі гріє серце...

Саме в Авдіївці були мурали Степану Бандері, Роману Шухевичу. Саме в цьому місті приймала присягу воїнів УПА, легендарна 1- ша Окрема штурмова рота ДУК "Правий сектор" під командуванням Героя України Да Вінчі.

Російські окупанти з допомогою тисяч снарядів і бомб знищили місто, яке було одне з найбільш українських. Вони не жаліли десятків тисяч своїх солдатів, які лягли при штурмі міста, вони не жаліли цивільних людей, які ховалися в підвалах. Вони не пожаліють наступного міста, яке вони захочуть захопити, якщо, ми їх не зупинимо.

Допомагайте Збройним Силам України в боротьбі за нашу Незалежність. Тільки в єдності наша сила.

Перегляньте репортаж з Авдіївки, коли Вовки Да Вінчі та інші добровольці, приймали присягу. Тільки заради цього ми повинні знищити окупантів, щоб повернути пам'ятні місця нашій країні.

Богдан Червак: Андрій Мельник і масакра у Львові 1925 року

16 вересня 1925 року серед ночі озброєні кийками охоронці вривалися у тюремні камери, силоміць викидували на коридор в'язнів і там починали їх бити кийками. У камеру, де перебував Андрій Мельник, направили двох головорізів Бора і Стонжка, що мали садистські нахили.

Олексій Мустафін: Свідок Армагеддона

Навесні 1457 року до нашої ери в долині біля міста Мегіддо фараон Тутмос III Менхеперра – найбільший з найвідоміших нам завойовників в історії Давнього Єгипту – здобув найблискучішу свою перемогу. Цю битву вважають першою детальною описаною битвою в історії людства. І місцем останньої битви добра і зла, біблійним Армагеддоном.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.