Літопис Оборони Маріуполя "М86"

21 лютого відбулося відкриття Літопису Оборони Маріуполя "М86".

 

 

1. Літопис М86 - що це?

Це Щоденний детальний опис подій на основі публічної інформації і свідчень самих військових. Максимально повний. Багатошаровий. Із відкритим кодом - тобто відкритий до правок учасниками подій, за принципом Wikipedia (в сенсі онлайн-енциклопедіі)

В ньому вже зараз сотні фотографій і відео, сотні свідчень, детальні мапи.

Подати свої правки може кожен, хто брав участь у обороні Маріуполя з 24 лютого 2022 року по 20 травня 2022 року (для цього на порталі є спеціальний розділ).

Літопис відкритий для правок до 20 травня 2024 року.

Після цього фінальну версію літопису ми видамо книгою (точніше книгами).

2. Як це працює?

Ми будемо потижнево викладати хроніку оборону Маріуполя. По сім днів.

На сайті вже доступний перший тиждень. Точніше - кожен день першого тижня.

2 березня - другий тиждень.

9 березня - третій тиждень.

І так далі.

І паралельно авторський колектив буде додавати в нього нові факти, фото і відео, які будуть надходити від тих, хто брав участь

3. А це точно правда?

Кожен факт літопису підтверджений або трьома публічними джерелами, або свідченнями безпосередніх учасників подій, а їх зібрано сотні і автори продовжують його збирати.

На порталі є рецензії керівників великих підрозділів гарнізону Маріуполь, які стали першими читачами і рецензентами літопису в грудні 2023 року.

Також до роботи над літопис долучені науковці, Національний Музей Історії України став науковим партнером літопису.

4. Хто автори?

Головний автор - маріупольський журналіст, якого добре знають оборонці Маріуполя. Він працює під псевдо "Сектор Маріполь". Він працює безпосередньо із військовими.

Редактором Літопису став Іван Сіяк.

Академічним Редактором - Євгеній Монастирський.

Але насправді в команді декілька десятків людей (на базі урбан бюро Big City Lab).

Партнером літопису також став Інфоспротив.

5. Навіщо літопис?

- це - інструмент адвокаціі поверення полонених(ще більше 2000 в Захисників Маріуполя в полоні)

- це - вшанування пам'яті загиблих

- це - збереження правди про те, як оборонці Маріуполя вибороли час для України (для Миколаїва, Запоріжжя, Херсона)

- це - повага і вдячність тим, хто повернувся з полону і продовжує свою службу

6. До чого тут я?

Ми (System Capital Management і Mariupol Reborn / Маріуполь Реборн) виступили фінансовими партнерами літопису і будемо робити все можливе, щоб світ бачив і чув літопис і далі.

А Серце Азовсталі виступило партнером М86 по роботі із військовими.

7. Чи будуть окремі розділи літописа про волонтерів, медиків, журналістів, цивільних?

В майбутньому - можливо, по медиках - точно.

Буде залежати від того, як пройде перший етап - військова частина літопису.

***

Це лише початок великої роботи. Ми мріємо презентувати фінальну версію Літописа в Маріуполі.

***

І головне.

Час боротися за тих, хто в полоні. Час не мовчати. І літопис - це наш голос, наш внесок в боротьбу за повернення полонених.

Ми закликаємо вас ділитися літописом із іншими разом із закликом, який вже став легендарним "FREE MARIUPOL DEFENDERS".

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...