Перша гібридна війна Росії

Війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні - російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах. Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами

 

Бажання російських спецслужб утримати національні околиці СРСР, що проголошували незалежності, призвело до виникнення кількох локальних конфліктів на теренах радянської імперії.

Ну а де війна, там потрібна була і російська зброя, і звичайно ж зберігалася російська військова присутність.

Проста комбінація. Верховна Рада Абхазії незаконно, без конституційної більшості, 23 липня 1992 року ухвалює рішення перейти до Конституції Абхазії 1925 року, за якою Абхазька РСР була лише в договірних відносинах з Грузією у складі СРСР. Це фактично означало  оголошення про державний суверенітет.

1 серпня Росія передала Грузії танкову бригаду і вертолітний полк, і всіляко обіцяла допомогти розібратися з сепаратистами. А ще через 2 тижні, 14 серпня 1992 року вся ця армія перейшла Інгурі і дійшла до Сухумі. У Гаграх з російських десантних кораблів висадився грузинський десант, який узяв під контроль російсько-грузинський кордон на Псоу.

І тут розпочалася війна. Російська позиція розвернулася на 180 градусів і почала однозначно підтримувати абхазьких сепаратистів.

Ця війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні -  російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах.

 
Грузинські солдати в Сухумі. Вересень 1992 року

Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами.

На жаль, війна в Абхазії забрала життя понад 10 000 осіб. Факти етнічних чисток грузинського населення, в результаті яких зі своїх будинків вигнано понад 250 000 осіб, записані в резолюціях Ради безпеки ООН.

Сьогодні Абхазія для всього цивілізованого світу - окупована Росією територія, щось на кшталт "ЛДНР", тим більше, що "ЛНДР" визнала лише Абхазія. І з кожним роком Абхазія дедалі більше інтегрується до Росії.

А тим часом біженці з Абхазії не можуть піти навіть на могили предків, похованих в Абхазії, не говорячи вже про їхні будинки, які захопили абхази, і тепер продають громадянам Росії

Вічна пам'ять захисникам Гагри, Сухумі та безневинним жертвам цієї війни!






Олександр Зінченко: Польські торговці ненавистю

Нацисти призначили ворогами євреїв, комуністи - багатіїв, польскі праві - українців. Ненависть до українців за десятиліття перетворилася на політичний капітал. І замість опрацьовувати травми минулого польським політикам стало вигідніше паразитувати на травмах минулого. На польському комплексі жертви.

Волинське обласне ветеранське громадсько – культурне товариство "Холмщина": Владу закликають визнання депортації українців Закерзоння злочином комуністичного режиму

Громадські організації, котрі об'єднують депортованих українців та їх нащадків, неодноразово звертались до вищих органів державної влади України з проханням визнати на державному рівні їх депортованими, як це було справедливо зроблено стосовно депортації радянським комуністичним режимом в 1944 році кримських татар.

Юрій Юзич: Співзасновник ОУН – уродженець Києва

Одним із тих, хто в лютому 1929 року створив ОУН був сотник Армії УНР Михайло Антоненко. Доброволець, кулеметник, командир команди піших розвідників. Один із творців «Вільного козацтва» Київщини, Легії українських націоналістів та «Просвіти» у Франції. Воював із більшовиками з листопада 1917 року, зокрема у складі «Запорізької Січі» Юхима Божка та 6-ї Січової стрілецької дивізії Марка Безручка.

Олексій Мустафін: "Калабалик" під Бендерами

1 лютого 1713 року завершилася одна з найдивніших військових операції в історії. Багатотисячне османське військо взяло штурмом табір особистого гостя султана, шведського короля Карла XII – лише для того, щоб той якнайшвидше потрапив до своєї батьківщини, де його вже зачекалися піддані.