1000 розсекречених документів: дослідники опублікували архіви КҐБ/ŠtB про митців з України, Чехії та Грузії

Центр досліджень визвольного руху публікує тисячу розсекречених документів комуністичних спецслужб з українських, чеських та грузинських архівів про 30 митців двадцятого століття, які перебували в полі зору комуністичної влади.

Усі документи опубліковані на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху у колекції "Репресоване мистецтво".

 

Викладена у відкритий доступ інформація розповідає про взаємовідносини представників мистецтва та комуністичної влади в трьох країнах. До архіву потрапили як матеріали про переслідування та утиски, так і задокументовані факти співпраці з репресивними органами.

Кожна з трьох країн представлена десятьма митцями. Українська частина проєкту включає документи на Остапа Вишню, Олександра Довженка, Михайла Бойчука, Леся Курбаса, Опанаса Заливахи, Стефанії Шабатури, Миколи Глущенка, Василя Стуса, Валер'яна Підмогильного.

 
Фото Остапа Вишні з його слідчої справи

Серед чехів, до яких була прикута увага ŠtB і документи на яких увійшли до проєкту, — перший президент Чехії Вацлав Гавел та письменник Мілан Кундера. У добірках документів з архівів комуністичних спецслужб у Грузії фігурують литовсько-грузинський художник Роман Сута та перший президент Грузії Звіад Гамсахурдіа.

 
Фото зовнішнього спостереження за Міланом Кундерою

Опубліковані матеріали містять також фото, багато з них публікуються вперше. У підбірці документів зі справи на художника і агента Миколу Глущенка опубліковано копію з альбому з акварельним малюнком Адольфа Гітлера, який той подарував власнику у 1940-му році. А також фотографія дружини художника, теж  агентки та мисткині під псевдонімом "Художниця", які раніше були невідомі в мережі.

 
Світлини Миколи Глущенка з його особової справи

Також цікавими для дослідників будуть фотографії стеження ŠtB за чеським письменником Міланом Кундерою чи документи про те, як комуністичні спецслужби з метою психологічного тиску на чеського письменника Павела Когоута отруїли його собаку

 
Фото зовнішнього спостереження за Міланом Кундерою

За допомогою нового функціоналу сайту Електронного архіву, користувачі відтепер можуть формувати колекції документів за власними інтересами у своєму "кошику".

Усі опубліковані документи лягли в основу онлайн-виставки  "Репресоване мистецтво", яку презентують незабаром у вільному доступі.

 
Фото грузинського письменника Жанго Гогоберідзе

Документи публікується в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/ŠtB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху спільно з чеською організацією Gulag.cz та грузинською організацією SovLab:Soviet Past Research Laboratory за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

 
Фотографія художника Опанаса Заливахи зі слідчої справи


Архівні партнери проєкту: Галузевий державний архів Служби безпеки України, Архів органів державної безпеки (Чехія), Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України, Державний музей літератури Грузії імені Георгія Леонідзе.


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 28 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.