Нові "темні часи" в історії Європи

Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчілль почав просити про військову допомогу тодішнього президента США Франкліна Делано Рузвельта. Президент Сполучених Штатів у відповідь нагадує Вінстону Черчіллю, що згідно із законом про нейтралітет американці не можуть прийти на допомогу англійцям. Але Президент США пропонує хитрий вихід з ситуації: американці залишать обіцяні літаки поруч з кордоном Канади, а англійці потай перетягнуть літаки на свою територію зусиллями гужевого транспорту

 
Лондонці переховуються від бомбардувань в підземці. 1940.

Якби 10 років тому вам сказали, що світ незабаром чекає нова економічна криза, страшна пандемія, від якої помре кілька мільйонів чоловік, а в Європі розпочнеться повномасштабна війна, що матиме великі шанси на переростання в ядерну, ви напевно вирішили б, що з вами говорить божевільний.

Проте зараз це наша реальність, більш того - ми повільно починаємо до неї звикати, а для багатьох страшні новини перетворюються на буденність.

Багатьом жителям пострадянського простору відома цитата німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля - "Історія повторюється двічі: спершу як трагедія, потім — як фарс".

З цією цитатою можна погоджуватися або не погоджуватися, можна полемізувати, і хоч події ніколи не повторюються з точністю на 100%, але певні подібності між історичними подіями різних епох таки є.

 
Президент США Франклін Делано Рузвельт тримає слухавку

Навесні 1940 року у Західній Європі відбувалися події, дуже схожі до тих, що зараз ми спостерігаємо у Європі Східні. Навіжений диктатор нацистської Німеччини Адольф Гітлер підкорив собі більшість країн Європи і розпочав "спецоперацію" із "демілітаризації" Франції.

Стрімкий наступ танкових армій Гітлера супроводжувався агресивною пропагандою та жорстокими вбивствами мирного населення. Перед загрозою масових бомбардувань мирного населення, гуманітарної катастрофи та ворожого вторгнення опинилася колись найбільша та найпотужніша у світі Британська імперія.

Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчілль почав просити про військову допомогу тодішнього президента США Франкліна Делано Рузвельта. Можливо цей момент залишився відомим лише кільком сотням тисяч істориків, якби його не показали у фільмі 2017 року "Темні часи".

Станом на 1940 рік ситуація суттєво відрізнялася від теперішньої – тоді справді більшість американців не бажали втручатися у європейські справи і брати участь у війні проти нацистів.

 
Кадр з фільму "Темні часи" 2017 р. Прем'єр-міністр Сполученого Королівства Вінстон Черчілль домовляється про допомогу з Президентом США Франкліном Д. Рузвельтом

Проте малоймовірно, що пізній нічний дзвінок, майстерно зрежисований у фільмі, коли-небудь відбувався, особливо тому, що пряма зашифрована трансатлантична телефонна лінія з'явилася аж в 1943 році.

У фільмі прем'єр запитує у Рузвельта про долю есмінців, які забронювало Сполучене Королівство: "Ми заплатили за них... грошима, які ми позичили у вас". Президент Сполучених Штатів у відповідь нагадує Вінстону Черчіллю, що згідно із законом про нейтралітет американці не можуть прийти на допомогу англійцям.

Сцена закінчується тим, що прем'єр-міністр Сполученого Королівства у розпачі кидає слухавку. В цьому моменті продемонстровано відчай Вінстона Черчілля та усіх англійців, викликаний німецьким бліцкригом на півночі Франції.

У тексті розмови також присутній момент, коли Президент США пропонує хитрий вихід з ситуації: американці залишать обіцяні літаки поруч з кордоном Канади, а англійці потай перетягнуть літаки на свою територію зусиллями гужевого транспорту.

 
Американські винищувачі. Можливо саме їх хотів придбати Вінстон Черчілль для Королівських ВПС Сполученого Королівства

Особисто мені це все дуже нагадує сьогоднішню історію з польськими МіГами та їхню передислокацію на натівську базу Раммштайн в обмін на нові американські літаки.

Телефонний дзвінок в основному передає текст справжнього листа від 15 травня 1940 року, який прем'єр-міністр Вінстон Черчілль написав президенту Франкліну Рузвельту. В листі він просить "у борг сорок або п'ятдесят старих есмінців", "кілька сотень новітніх літаків", "зенітну техніку та боєприпаси" і "сталь".

У листі він наголошує на жахливій ситуації в Європі та потребі у допомозі Сполучених Штатів. "Але я вірю, що ви усвідомлюєте, пане Президенте, що голос і сила Сполучених Штатів можуть бути втрачені, якщо їх занадто довго стримувати".

Проте ми маємо розуміти, що навіть в такій складній ситуації Сполученому Королівству вдалося відстояти свою незалежність не лише завдяки витримці англійців, стійкості їхньої армії, флоту та авіації, принциповості лідерів, але завдяки допомозі США, яка таки надійшла.

Цінуймо ж і ми ту допомогу, що нам надають наші союзники - американці, європейці та японці - бо без неї наші втрати у цій війні були б набагато більшими. Разом до перемоги!

 

 

Ігор ПОЛУЕКТОВ, Олена ПОПЕЛЬНИЦЬКА, Тетяна ОСІНЧУК, Ксенія БОНДАР: У 2024 році не відбулися археологічні дослідження Богоявленського собору. Причини і наслідки

На київському Подолі цього року не були продовжені археологічні дослідження пам'ятки археології, архітектури та історії, а також символу відродження української державності та незалежної церкви "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Перші археологічні дослідження цієї пам'ятки відбулись восени 2023-го і логічно було б очікувати на продовження розкопок. Хто і чому їх "заблокував" і якими можуть бути наслідки: що через це може втратити українська історія та культура?

Олександр Тереверко: Прощавай, "Растішка"...

На фронті загинув бойовий медик Антон Шевчук, відомий як "Растішка".

Павло Казарін: Жити всередині історії

Анексія Криму змушувала кожного визначатися щодо власної громадянської ідентичності. Вирішувати, який прапор ти вважаєш за свій. Під звуки якого гімну ти підводитимешся.

Олексій Мустафін: Мігель Сервет: вчений, страчений як проповідник

27 жовтня 1553 року у Женеві спалили живцем Мігеля Сервета. Він відомий як перший європеєць, який описав мале коло кровообігу, – до нього це зробив сирієць Ібн ан-Нафіс ще в ХІІІ столітті, але в християнському світі з працями цього мамлюцького лікаря тоді були майже не знайомі. Не менш геніальними є здогадки Сервета щодо ролі вітамінів – за це його вважають одним з «батьків» фармакології.