Репортажі із повсталого Києва

Від редакції: Цьогоріч у видавництві "Дух і літера" вийшла друком книга "Польська солідарність з Майданом". Ця книга певною мірою продовжує книги "Майдан. Свідчення" та "Майдан. Свідчення: Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність".

У ній ідеться про ставлення Польщі й поляків до української Революції Гідності 2013–2014 років. Жодна країна не продемонструвала такої підтримки Революції Гідності на всіх рівнях: державної влади, територіальних громад воєводств і міст, громадських організацій, приватних осіб і компаній, як Польща.

Один із розділів книги – це "Дев'ятнадцать репортажів із повсталого Києва" (Репортажі з "Газети Виборчої" ("Gazeta Wyborcza"), грудень 2013 – лютий 2014). "Історична правда" публікує кілька цих репортажів за лютий 2014 року із люб'язного дозволу автора та видавництва.

18 лютого 2014, 19:31. Зачистка Майдану. Київ та світ шоковані

Світ обурений діями української влади, її безпрецедентним застосуванням сили. Очільники опозиції це передбачали. "Сьогодні вночі вирішиться доля України і кожного з нас. Залишаємось на Майдані!" – каже Арсеній Яценюк.

"Маємо прямувати до інтеграції з Європою, бо інакше опинимося в імперії Путіна", – написав учора Андрій Парубій з "Батьківщини". Сьогодні, коли розпочався штурм, у нього стався серцевий напад.

Професорка Ольга Богомолець, керівник медичної служби Євромайдану та медичного пункту в Будинку офіцерів, у першій половині дня нажахано сповістила, що міліція не допускає до поранених швидкої медичної допомоги.

У відповідь на це міністр оборони закликав "не втягувати війська у політичну боротьбу" та негайно звільнити приміщення, котре належить військовим. "В іншому випадку буде вжито заходів, передбачених законом", – погрожував він.

"Не маємо вибору, інакше опинимося в імперії Путіна"

Увечері всі поранені були евакуйовані з Майдану в польовий шпиталь у Будинку профспілок, який від початку протестів займав Євромайдан.

Після того, як спалили Будинок профспілок, де був штаб протесту, опозиція перемістилася і зайняла Головпоштамт. Це зміна тактики оборони Майдану – вже не лінія барикад, а будівлі, які захищатимуть усіма доступними засобами.

Керівники опозиції передбачили такий хід подій. У понеділок увечері Андрій Парубій, комендант Самооборони Майдану та депутат "Батьківщини", написав у позаплановій заяві, що після отримання чергового траншу кредиту з Росії президент Янукович призначить проросійський уряд, завданням якого буде зачистка Майдану.

"Не маємо вибору, інакше опинимося в імперії Путіна. Не можемо допустити, щоб цього тижня був призначений проросійський уряд, тому треба заблокувати парламент".

"Беркут" стріляє у натовп, йому допомагають тітушки

На чолі кількох тисяч демонстрантів, які вранці вирушили під парламент, йшли депутати опозиційних партій, аби показати, що пікет має мирний характер і вони тримають усе під контролем.

У відповідь "Беркут" почав по них стріляти гладкоцівковою зброєю та жбурляти гранатами, які глушили. У бій рушили також тітушки – відморозки-бандити, озброєні гранатами власного виготовлення, до яких прикріплено металеві частини, аби поранити як­найбільше маніфестантів.

На вулицях розгорався справжній бій. Перемога балансувала з боку в бік на шальках терезів. Пікетувальники спалили офіс Партії регіонів, і загинуло нібито дві особи, але ніхто не підтвердив цієї інформації.

Руслана у Брюсселі – про терор, а на вулицях Києва – битва

О 16-й годині за київським часом штаб Євромайдану, спостерігаючи кількість жертв, вирішує повернути на Майдан маніфестантів і Самооборону та боронити його, бо влада розпочала штурм.

Руслана Лижичко, співачка і "обличчя Євромайдану", перебувала у вівторок у Брюсселі, де на засіданні однієї з комісій Європарламенту презентувала фільм "Україна у небезпеці, або Чорна книга державного терору!" (він документує дії "Беркуту" та внутрішніх військ до "чорного вівторка"). Вона не могла передбачити, що Янукович вирішив зробити її виступ ще більш переконливим.

Президент поставив вимогу Віталію Кличку, аби опозиція залишила Майдан.

Блокада міста. Метро зупиняється. Зачистка Майдану

Наказ зачистити Майдан віддали голова Служби безпеки України та міністр внутрішніх справ, котрі наказали, аби опозиція згорнула маніфестації до 18-ї години, інакше щодо Майдану "будуть вжиті всі можливі заходи".

"Беркут" і спеціальні військові загони зайняли Жовтневий палац та розібрали кілька барикад. Штурм інших будівель, зайнятих Євромайданом (серед них – Український дім на Європейській площі), вдалося втримати, демонстранти одразу ж знову зайняли офіс міської влади.

Припинило курсувати метро, міліція заблокувала дороги міста, аби на Майдан не потрапили теплі обіди. На Заході країни оголошено загальну мобілізацію, до Києва їдуть також мешканці з інших регіонів.

Кличко до натовпу: не зламаємося під силою, застосованою проти Майдану

Увечері керівники опозиції виступили на сцені Майдану. Поінформували про перебіг подій та закинули Януковичу відповідальність за застосування сили проти мирних демонстрантів.

Всупереч передбаченням голови парламенту, не зареєстровано проєкт опозиційної ухвали з питанням повернення Конституції 2004 року, яка обмежує владу президента.

"Янукович боявся, що маємо більшість, щоб прийняти наші умови та мирно закінчити конфлікт", – заявила опозиція.

Віталій Кличко твердо застеріг силові структури щодо можливих силових атак Майдану: "Ми не здамося, не зламаємося, проти сили, застосованої проти Майдану, також буде вжита сила".

"Сьогодні вночі вирішується доля України і кожного з нас, – сказав Арсеній Яценюк. – Ми залишаємося на Майдані, бо не маємо куди йти, Україна – це наша земля".

У свою чергу, Юрій Луценко, який був у колишньому уряді прем'єр-міністра Юлії Тимошенко міністром внутрішніх справ, закликав беркутівців та внутрішні війська "не виконувати злочинні накази".

Майдан горить, а Янукович запрошує на нічні розмови

Світ тим часом не припиняє обурюватися діями української влади та безпрецедентним застосуванням сили. Берлін погрожує впровадженням санкцій проти Януковича та його людей. Подібні дії розглядає й Польща.

Під впливом цих сигналів президент запросив очільників опозиції на нічні розмови. Може, це знак, що до Януковича нарешті починає доходити величина зла, котре встиг накоїти.

Вночі влада стягнула додаткові загони "Беркуту" та бронетехніку. На Майдан ще прибуває люд. Опозиція попросила, щоб площу всередині барикад залишили жінки та підлітки. Однак багато жінок залишилися, виглядало й на те, що серед них було багато духовних осіб, які постійно молилися за спокій в Україні.

У Михайлівському соборі б'ють дзвони

Припинити проливати кров закликали Українська греко-католицька церква та УПЦ Київського патріархату. У час штурму Майдану били дзвони в Михайлівському соборі – символічному місці для вірян.

Святиню, яка походить з XII століття, було висаджено в повітря за наказом Сталіна. Її відбудовано у 90-ті роки уже в незалежній Україні. Вперше у час протестів на Майдані дзвони били вночі на 1 грудня минулого року, коли влада розігнала студентів, які протестували проти непідписання Януковичем договору про співпрацю з ЄС.

Востаннє перед тим дзвони били у 1240 році, коли татари оточили Київ. На цьому наголошено, щоб підкреслити драматичність обох подій.

19 лютого 2014. Київ спливає кров'ю

Медична служба Майдану повідомила, що тільки в тимчасовому медичному пункті в Будинку офіцерів (біля парламенту) знайдені тіла трьох протестувальників, ще кілька з них боролися за життя, перев'язано 150 поранених, зокрема 30 важких. Трупи лежали на вулицях, а повз них байдуже проходили правоохоронці.

В інтернеті оприлюднено відео, на яких видно, як співробітники правоохоронних органів розправляються з окремими демонстрантами, б'ють лежачих ногами та кийками. ЗМІ повідомили, що біля Верховної Ради несли тіло без голови. Увечері опозиція повідомила про 20 жертв.

Проти демонстрантів використовувалися гумові кулі, шумові гранати та водяні гармати. Також влада розпорядилася використовувати вогнепальну зброю. ЗМІ зафіксували момент роздачі офіцерам "Беркуту" калашникових.

По мітингувальниках стріляли снайпери та правоохоронці, котрі ховалися на дахах будівель, що оточують резиденцію парламенту і президента. Демонстранти відповіли коктейлями Молотова і спалюванням шин. За даними міліції, загинули сім співробітників правоохоронних органів, майже 300 отримали поранення.

Ніхто не очікував такої ескалації. Що було її приводом? У понеділок з Росії надійшов сигнал, вона повідомила, що позичить Україні 2 мільярди доларів, викупивши її облігації. А у вівторок компанія "Нафтогаз", яка імпортує природний газ із Росії, заявила, що заплатила 1,3 млрд доларів (половину боргу) за сировину, куплену минулого року. Янукович відчув впевненість і вирішив силою придушити протести.

Тим самим підтвердилися побоювання, що Янукович, ідучи на поступки протестувальникам (оголошувалась амністія тим, хто зайняв адміністративні будівлі, за умови їхнього звільнення), сприйматиме часткове виконання домовленостей як ознаку слабкості Майдану.

Учора вранці маніфестанти на чолі з депутатами опозиційних партій рушили під будівлю парламенту, щоб примусово ввести до розгляду постанову про відновлення Конституції 2004 року, яка обмежує повноваження президента.

У їхній бік спрямували постріли з гладкоствольної зброї, а також полетіли шумові гранати. Почалася боротьба, "Беркут" ужив вогнепальну зброю. Самооборона Майдану відбила напад.

Опозиційні лідери звинуватили Януковича та закинули йому відповідальність за використання сили. Віталій Кличко повідомив, що, попри драматичний перебіг подій, опозиція домовлялася з Януковичем і що переговори буде продовжено сьогодні.

"Робимо це з важким серцем, але не маємо вибору, бо не хочемо продовжувати кровопролиття. Крові пролито вже достатньо", – заявив він. Факт розмови підтвердив Володимир Рибак, голова Ради й найближчий соратник Януковича.

Українське МЗС закликало Захід засудити "екстремістів, які напали на мешканців, вбивали їх та стріляли в міліціонерів". Російське МЗС відповідальність за ескалацію конфлікту перекладає на західних політиків, "які втручаються у внутрішні справи незалежної держави".

У відповідь американський посол у Києві заявив, що США розглядають негайне введення санкцій проти влади в Києві та "людей, які її підтримують", тобто олігархів. Німці також пообіцяли санкції.

Вночі "Беркут" знову почав штурм Майдану. Зайняв Будинок профспілок, колишню штаб-квартиру опозиції. Влада оголосила Київ закритим містом.

19 лютого 2014. США повинні тиснути на Путіна, щоб той закликав припинити застосування військ для забезпечення порядку в Україні

Супроти смертей кількох десятків осіб, сотень поранених та героїчної боротьби захисників Євромайдану найгіршим порадником для зовнішніх спостерігачів є мудрування. Або суперечка, що провина є і на боці влади, і на боці опозиції. Що опозиція начебто не показала достатньо відповідальності та не змогла контролювати власних радикалів.

Подібні думки озвучили останнім часом багато експертів та частина польських політиків. Це слова ситих громадян держави, яка належить до ЄС, які забули, що це в їхній країні народилася "Солідарність". І що за свободу, яку вони мають сьогодні, кілька десятків людей віддали життя, а тисячі заплатили в'язницею.

Однак добре, що прем'єр Дональд Туск під час виступу в Сеймі звинуватив Віктора Януковича в ескалації конфлікту і що його підтримав Ярослав Качинський, лідер опозиційної партії "Право і справедливість".

Добре, що величина трагедії в Україні змогла вплинути на польських політичних лідерів, і вони в цей момент змогли стати над політичними поділами. Важливо також, що під час дискусії в Сеймі про ставлення Польщі до подій в Україні Громадянська платформа делегувала виступити від свого імені посла Мирона Сича, який у Сеймі представляє українську меншість у Польщі.

Єдиною "провиною" української опозиції є те, що вона постійно була готова до розмов та порозуміння. І що її готовність до політичного й мирного врегулювання кризи Віктор Янукович використовував у спробах придушити Майдан. Так було у ніч з 10 на 11 грудня минулого року, коли в Києві гостювала Кетрін Ештон, голова дипломатії ЄС, та Вікторія Нуланд, віцеголова Департаменту США.

Обидві озвучили план про те, як дійти до порозуміння. Янукович мав пристати на нього, як виявилося згодом, тільки для того, аби продемонструвати власний вплив, готовність до діалогу. Але, як результат, спробував зачистити Майдан. Ця спроба не вдалася, як і кілька вчорашніх штурмів.

На Заході опозиція знову перехопила владу, маніфестанти вдерлися до офісів міліції, прокуратури та служби безпеки. Масові протести тривають у центрі країни, слабші – на Півдні та Сході. Люди мобілізуються, щоб їхати у Київ та зміцнювати лави захисників. Україна стоїть на порозі громадянської війни.

Вина за пролиту у Києві кров лежить на Януковичі. І рано чи пізно він відповість за ті варварські дії, які чинили підпорядковані йому служби. Однак крові може пролитися більше, бо влада відкинула пропозицію перемир'я, яка вночі була озвучена представниками опозиції.

Сьогодні у Київ стягнули повітрянодесантні війська. За офіційними даними – щоб захистити склади з боєприпасами та не допустити, щоб були зайняті приміщення, які належать військам.

Опозиція тим часом з тривогою сповіщає, що вже є наказ використати армію в штурмі Майдану, хоча жодних законних підстав до цього немає, оскільки в Україні не введено воєнний стан.

Охоплений панікою та страхом, Янукович не зупиниться ні перед чим. Він спалив усі мости, які могли привести до порозуміння з власним народом. Він є маріонеткою в руках Владіміра Путіна, з яким уночі узгодив подальші дії.

Український міністр оборони був донедавна громадянином Росії (Павло Лебедєв, залишив Україну ще до своєї офіційної відставки 27 лютого 2014 р., нині переховується від слідства), а російська влада попередила, що вживатиме "всіх заходів" у підтримці української влади для того, щоб притлумити "коричневу революцію".

США повинні натиснути на Путіна, щоб той стримався із залученням військ до розгону Майдану та протестів у всій країні. Його мають застерегти, щоб не використовував нинішньої ситуації для поділу України. Вашингтон має всі потрібні інструменти й важелі, аби закликати Путіна до здорового глузду.

20 лютого 2014, 14:58. Це – кінець Януковича

У вівторок, 18 лютого, українська опозиція зробила помилку. Маючи на меті примусити Януковича розглянути можливість повернення редакції Конституції 2004 року, лідери опозиції очолили кількатисячну групу демонстрантів, які рушили до Верховної Ради.

Тут чекали кілька тисяч функціонерів "Беркуту" і внутрішніх військ, які застосовували не тільки гумові кулі та шумові гранати, але й зброю.

Загинуло кілька маніфестантів, кілька сотень дістали поранення. Сили Самооборони розсіялися. "Беркут", готовий до такого перебігу подій, розпочав штурм Майдану, руйнуючи барикади на вул. Грушевського та Інститутській.

Лише величезними зусиллями десятків тисяч людей, зібраних на Майдані, вдалося взяти ситуацію під контроль та облаштувати вал з палаючих шин, щоб запобігти наступу на сцену.

Владі потрібне було виправдання, тому горів Будинок профспілок

Метою "Беркуту" було також спалення Будинку профспілок, де розташувався штаб Євромайдану. Влада підозрювала, що там розмістився склад зброї та боєприпасів і що під час пожежі боєприпаси вибухатимуть, що дасть "коронний" доказ на користь тези, що опозиція – це "терористи", які хочуть захопити владу силою.

Цей привід був потрібен, щоб виправдати введення надзвичайного стану та проведення двох операцій: "Хвиля", за яку відповідало Міністерство внутрішніх справ (з допомогою його військ та "Беркуту"), та "Бумеранг", яку мала виконати Служба безпеки України.

Ніяких вибухів у будівлі Профспілок не було, але вона згоріла дотла. Кілька нічних штурмів Майдану Самооборона відбила з великими втратами у лавах протестувальників. Офіційно повідомлялося, що загинуло 28 осіб, зокрема кілька правоохоронців, поранені 460 осіб (за даними опозиції – близько 1,5 тис.).

Операції "Хвиля" та "Бумеранг". Опозиція знає плани влади

У середу, 19 лютого, в першій половині дня інтерв'ю "Еспресо TV" дав Геннадій Москаль, генерал міліції у відставці й депутат опозиційної партії "Батьківщина". Показав, що опозиція має повну інформацію про плани влади.

Детально розповів про основу операцій "Хвиля" та "Бумеранг", стверджуючи, що вони з тріском провалилися завдяки ефективному опору Майдану. За його словами, в адміністрації Януковича відбулося кілька нарад щодо плану цих операцій.

На одній з цих нарад був присутній шанований офіцер російських спецслужб, герой Російської Федерації, який "брав участь не лише в боях у Чечні". За його оцінкою, плани українських спецслужб є ніякими. За їхньої реалізації могли б загинути тисячі людей – і це з обох сторін. Розкритикував те, що влада планує застосувати не лише міліцію та війська, а й тітушок-бандитів.

"А це уже щось подібне на Мексику чи Колумбію", – зауважив генерал Москаль. Російський офіцер порадив Януковичу послати до біса глав МВС і СБУ.

Критика російського офіцера не стримує Януковича

Однак Янукович наказав провести обидві операції. "Гадаю, в разі такого сценарію, цей "Бумеранг" повернеться авторам з подвійною силою. Вони просто не розуміють, з чим граються", – підсумував генерал Москаль.

Його слова підтвердив генерал Ігор Смешко, голова СБУ часів Помаранчевої революції. Це в нього у квартирі під час вечері мало дійти до отруєння тодішнього кандидата в президенти Ющенка.

Смешко, під загрозою розслідування, поїхав у Москву, а через деякий час повернувся в Україну. Тепер оцінив, що "антитерористична операція "Бумеранг" не має сенсу і має бути тимчасово зупинена". І що не можна допустити штурму Майдану.

Снайпери СБУ вбивають. Починається операція "Бумеранг"

Виступи обох генералів підтвердили, що керівники міліції та спецслужб почали діяти самостійно. Вони визнали, що треба зробити все можливе, щоб уникнути вибуху громадянської війни.

Адже Янукович не контролює ситуацію і будь-якою ціною намагатиметься реалізувати російський сценарій, який має довести, що Україною не може керувати ніхто, окрім Кремля.

Наразі війська залишаються в казармах. До цього їхнє командування у середу закликав американський президент Барак Обама, погрожуючи "серйозними наслідками".

Москаль та Смешко знали, що кажуть. За кілька годин після їхніх висловлювань голова СБУ наказав розпочати операцію "Бумеранг". Проти "терористів" на Майдані та протестувальників по всій країні мали бути застосовані спеціальні підрозділи СБУ, міліції та армії.

Міністерство оборони підтвердило, що в рамках "Бумерангу" планується застосування збройних сил. Від ранку середи у Київ стягують повітрянодесантні війська, у столицю рушила колона танків. Янукович також змінив начальника Генерального штабу; ймовірно, тому, що його попередник не хотів допустити залучення й застосування військ.

Атака на позиції "Беркуту". У відповідь – постріли снайперів

За годину після згаданого наказу СБУ повідомила, що підготовка до операції "Бумеранг" тільки "планується". Одночасно з цим Янукович відновив переговори з опозицією, які завершилися в середу пізно ввечері оголошенням перемир'я і відмовою від запланованого вже штурму Майдану.

Олег Тягнибок, очільник "Свободи", після повернення на Майдан сказав, що це "перемир'я – тільки на словах Януковича, він говорить про мир, а тут "Беркут" стріляє і кидає гранати".

Таке перемир'я тривало до ранку четверга 20 лютого, коли МВС заявило, що снайпер обстріляв казарми внутрішніх військ і було поранено 23 співробітників правоохоронних органів.

"Беркут" та внутрішні війська в цей час почали відступати з Майдану разом із групою маніфестантів-провокаторів, бо Самооборона заявила, що це не їхні люди, вважаючи появу цих маніфестантів сигналом до наступу "Беркуту". З ними рушила Самооборона та інші демонстранти.

Снайпери відповіли їм вогнем; опозиція підозрює, що з підрозділу "Альфа" СБУ, на кшталт польського "Грому". Функціонери "Беркуту" почали стріляти з калашів. Медичні служби Майдану нарахували кільканадцять убитих та багато поранених.

"Снайпери намагалися поцілити у голови, шиї, серця, легені захисників Майдану", – розповідала в четвер опівдні Ольга Богомолець, керівник медичної служби.

Чи буде нова влада?

У лавах внутрішніх військ почалася паніка. Офіцери втекли, а десятки рядових (у більшості 18–20-річних курсантів Академії внутрішніх справ) перейшли у Самооборону.

Комендатура Майдану після доленосного засвоєного уроку у вівторок із походом на Верховну Раду наказала зайняти позиції, які тоді втратила, і відбудувати барикади. Заборонила атакувати офіси парламенту, уряду і президента, які певний час не охоронялися "Беркутом".

Для опозиції важливим було також скликати засідання Верховної Ради в другій половині дня. Було заплановано на середу, але голова Верховної Ради і найближчий соратник Януковича скасував засідання. Тож ініціативу перейняли опозиція, група незалежних депутатів і частина Партії регіонів.

На цьому засіданні планувалося вибрати нове керівництво парламенту, проголосувати за повернення до Конституції 2004 року та призначення нового прем'єр-міністра. Завдяки цьому в Україні мала б сформуватися нова влада, яка могла б заспокоїти ситуацію, відновити державні інституції та запобігти розколу країни, якого так очікує Росія.

Янукович хоче відповісти впровадженням надзвичайного стану, але для цього у нього немає повноважень. Це був би акт відчаю, бо він більше не панує над військами, силами правопорядку та власною структурою. Це кінець сатрапа, який вирішив утопити свою країну в крові.

20 лютого 2014 . Януковичу залишився тільки Путін

Влада президента України в агонії. Він втратив зв'язок із реальністю, і ним керує сліпий страх втратити владу та майно, котре надбав за чотири роки влади. Цей стан – неабияк небезпечний.

Рішення наляканого сатрапа, який падає вниз, є нераціональними. Київ – місто, яке завжди могло пишатися мульти­культурністю, відкритістю та, зрештою, безпечністю, – за його злочинним наказом перетворилося на поле битви, на яке він вивів власний народ.

Сьогодні ЄС скликав надзвичайний саміт, щоб прийняти рішення щодо санкцій. Краще пізно, ніж ніколи. Добре, що цей крок зініціював прем'єр Туск і що міністр Сікорський їде з місією у Київ від імені глави дипломатії ЄС Кетрін Ештон.

<...> Тим часом Служба безпеки України оголосила "антитерористичну акцію" по всій країні. Це означає залучення формувань спеціального призначення СБУ, військ та міліції зі зброєю, танками, літаками.

Таким чином СБУ прийняла керування придушенням протестів від МВС. Його голова (Віталій Захарченко, звільнений з посади 21 лютого 2014 р., з 26 лютого перебуває в розшуку СБУ), тікаючи від відповідальності, оголосив, що ані він, ані його заступники не керували акціями "Беркуту", які відбувалися у вівторок. Преса одразу ж повідомила, що львівські підрозділи "Беркуту" повернулися з Києва додому.

В українському парламенті зростає кількість депутатів, готових підтримати вимогу опозиції повернути Конституцію 2004 року, яка обмежувала повноваження президента.

Власне, можливо, шок після жахіть, які діялися на Майдані, сприятиме тому, що буде прийнято відповідну ухвалу. Сьогодні, коли збирається Верховна Рада, оголосять національну жалобу.

Оголосивши "антитерористичну акцію", Янукович дістає свої останні резерви й показує, що слухає тільки рекомендації з Москви. Уночі з вівторка на середу мав радитися з Путіним, однак Кремль це заперечив.

Російське МЗС звинуватило США та ЄС у творенні "коричневої революції", попереджаючи, що  Росія вживатиме "всього свого впливу", щоб в Україні "нарешті був порядок". Янукович блискавично зрозумів натяк і дав наказ до кривавої розправи з Євромайданом.

І це далеко не всі випадки кремлівського тиску. Вчора речник Путіна наголосив, що не знає, чи обіцяний Януковичу кредит 2 млрд доларів буде надано. "Коли екстремісти творять те, що відбувається зараз в Україні, пріоритетом є розв'язання цієї ситуації".

Агресія Росії проти України триває багато років. Це економічна агресія, як-от під час торговельної війни минулого року, коли Путін показав, яку ціну Київ заплатить за договір з ЄС.

Це політична агресія, підтримка сепаратистів на Півдні та Сході України. І пропаганда, тобто заклики, щоб влада у Києві навела порядок з "екстремістами" та "фашистами", як Кремль окреслює мирних маніфестантів.

Зараз Росія вимагає завершення "державного перевороту" та потоплення України в крові. Це вже збройна агресія, і немає великого значення, що Росія чинить її не прямо, а за допомогою свого васала.

Зараз найбільш сприятливий час, щоб Захід почав протидіяти вгрузанню України в громадянську війну. Терміново потрібно скликати Раду Безпеки ООН, а також США повинні закликати Путіна заспокоїтися. Кривавий конфлікт в Україні та агресія Росії загрожують безпеці нашого регіону та цілої Європи.

22 лютого 2014. Всупереч російській пропаганді та голосам її "корисних ідіотів", Україні ні на мить не загрожував розпад

Сталося те, що мало статися і на що вже досить давно вказувала логіка подій в Україні. Завершилася агонія президентства Віктора Януковича, і владу прийняла опозиція. Прискорили агонію драматичні події 18–20 лютого, коли влада застосувала снайперів проти власного народу. Пролито багато крові, що тільки зміцнило рішучість протестувальників та сприяло поширенню маніфестацій на Сході та Півдні країни.

Януковичу не вдалася спроба використати останні набої, які він мав, – початок закликів до федералізації держави та поділу Півдня й Сходу країни. Він не встиг виїхати в Росію, сьогодні його та найближчих соратників шукає українська прокуратура. Якщо його знайдуть, то постане перед судом.

Опозиція зіткнулася з жорстким викликом: зберегти конституційний лад, відновити державні структури, протистояти сепаратистським тенденціям та виконати постулати Майдану. Наразі вона дає раду з усіма чотирма.

Завдяки миттєвій реакції опозиції на масову втечу представників провладного табору Верховна Рада взяла на себе функцію найвищого і єдиного органу влади в державі.

Уряд пішов у відставку ще в січні, а президент утік до Харкова і не хотів виконувати обов'язки. Тож зостався парламент, в його роботі взяли участь достатньо депутатів, щоб упорядкувати справи в державі.

І депутати впорядковують. Олександр Турчинов, новообраний голова парламенту, сьогодні виконує також обов'язки глави держави. Відновлено Конституцію 2004 року, призначено осіб, які виконують обов'язки міністрів у відомствах, які є найбільш важливими для функціонування держави. У містах, з яких втекла міліція (Київ, Львів), Самооборона Майдану забезпечує порядок.

Всупереч російській пропаганді та голосам її "корисних ідіотів" з інших держав, Україні ні на мить не загрожував поділ. Не вдався з'їзд депутатів у Харкові, де мали оголосити про утворення Харківсько-Донецької Республіки.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим не зверталася до Росії про "прихід із братньою допомогою" і включення півострова до складу Російської Федерації.

Майдан триває, адже обіцяв, що стоятиме до повної перемоги. А це означає: упорядкування справ у державі, впевненість у тому, що особи, відповідальні за злочини останніх місяців, постануть перед судом, можливість почути дату, коли українці підійдуть до виборчих урн, щоб обрати нового президента і новий парламент.

Як для двох днів мирної революції – це досить багато.

22 лютого 2014. Незважаючи на жахливі жертви, Майдан вистояв. А українці розчаровані позицією Європи

Європа ніколи не повинна забувати, що Янукович наказував на Майдані вбивати, щоб захистити свою владу, здобути прихильність Путіна, знищити європейські мрії українців, спаплюжити їхню національну гідність.

Багатогодинні переговори Віктора Януковича з опозицією за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, а також посланця Владіміра Путіна завершилися згодою та домовленістю. Вони передбачають повернення до Конституції 2004 року (обмежує повноваження президента), призначення нового уряду та пришвидшення президентських виборів у 2014 році.

Країна починає діяти

Як зазвичай, Янукович планував тягнути час та продовжувати ескалацію репресій. Якщо це припустити, то після кожного удару можна піти на ганебні поступки, щоб підготувати наступний жорстокий напад.

Уночі з четверга на п'ятницю до Києва доходила інформація про рух військ, у державному секторі розташувався "Беркут", а 30 озброєних вогнепальною зброєю функціонерів увійшли в парламент, щоб… охороняти віцеголову Верховної Ради з комуністичної партії. Арсеній Яценюк викинув їх з приміщення.

Охоплений смертельним страхом, режим Януковича сплутав сучасний Київ із Чикаго 30-х років минулого століття чи Медельїном у Колумбії, столицею наркобаронів.

Трійка з опозиції витримала тактику Януковича. Вони пішли на поступки та отримали підтримку своїх політичних формувань. Однак Майдан поставив жорсткі умови: відставка Януковича та звільнення всіх політичних в'язнів, зокрема Юлії Тимошенко.

І це також сталося. Парламент прийняв рішення про повернення до Конституції 2004 року, звільнив міністра внутрішніх справ та затвердив ухвалу про звільнення колишньої прем'єрки.

Це передбачає, що президентські вибори відбудуться навесні. Служба безпеки застерегла політиків, котрі закликали до поділу країни, що вони наражаються на звинувачення в державній зраді. Українська держава нарешті починає віднаходити власний курс руху, після руйнувань режиму, що згасає.

Янукович більше практично не має інструментів, щоб ще раз вдарити по Майдану. Цю можливість йому остаточно перекреслить призначення нового уряду за участю опозиції.

"М'яка сила" ЄС та "реалізм" сатрапа

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям.

Порівняти свою здатність до ведення політики "м'якої сили" із "реалізмом" сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Європа склала іспит на декларативність та замилування. Цілком виправдані, бо: "Євромайдан – це найбільша проєвропейська демонстрація в історії ЄС", – підкреслювали європейські політики. Часто вони гостювали на Майдані, особливо на початку, коли ще не лилася кров.

Європарламент затверджував ухвали на підтримку протестувальників; Кетрін Ештон, очільниця дипломатії ЄС, кілька разів побувала у Києві як посередник між Януковичем та опозицією. Як і Штефан Фюле, комісар з питань розширення ЄС.

Європейські інтелектуали та журналісти надсилали в Україну листи з підтримкою та солідарністю. Європейська преса все з більшим занепокоєнням та співчуттям розповідала про події в Києві.

Журналісти мужньо стояли на Майдані, навіть тоді, коли це загрожувало їхньому життю та здоров'ю. Також завдяки їм приголомшливі фото облетіли світ. Світ добре зметикував та оцінив, що кривавим сатрапом у Києві керує довга рука Путіна.

Голос, наче з Кремля

Впливовим виявився, однак, й інший струмінь, який повторював тези російської та української пропаганди, пропаганди офіційної: Майдан – це радикали та націоналісти, які хочуть силою скинути легітимно обраного президента. Стріляють у "Беркут", знущаються з міліції, погрожують звичайним мешканцям.

Протести ніхто не контролює, опозиція поділена і не може взяти відповідальність за країну. Майдан не має керівника, який би зміг взяти все під свій контроль та стати відповідним партнером для влади. Україні загрожує громадянська війна, бо авантюрна опозиція захопила владу в половині країни. Такі тези походили з Кремля.

Ми знали, що на Заході є сильні проросійські середовища. Приголомшує, однак, те, що сильні проросійські погляди є також і в Польщі. Навіть сьогодні частина політиків та коментаторів повторює, що "опозиція не мала контролю над Майданом", усупереч тому, що, щойно амністія набула чинності, протестувальники звільнили всі адміністраційні офіси.

У кривавий четвер кожен міг зауважити, що комендатура Самооборони Майдану контролювала своїх побратимів, хоча багато хто з них загинув від куль снайперів. Вони не потрапили в пастку, коли "Беркут" звільнив район Верховної Ради.

Маніфестанти, як і припускали сили Януковича, радше не втримаються від взяття парламенту. "Комсомольская правда" у Москві вже поінформувала про це на своїй інтернет-сторінці. Коменданти дали розпорядження Самообороні зайняти лінії барикад, втрачених у вівторок.

Злочинець

До світової та польської думки з великими труднощами пробивається констатація факту, що від 19 січня (перший штурм Майдану із застосуванням зброї) потужні сили міліції та спецслужб проводять проти Євромайдану мілітарну операцію. І що повсюдно використовуватимуть усі можливі засоби, зокрема війська, щоб створити Майдану "криваву баню". Адже люди без досягнення своєї мети з Майдану не підуть.

Звільнений у середу голова штабу української армії розповів на телебаченні, що Янукович його звільнив за відмову віддати такий наказ (Володимир Замана, 19 лютого 2014 р. був звільнений з посади Начальника Генерального штабу).

Янукович – злочинець, і завдання світових лідерів полягає в тому, щоб допомогти опозиції дійти до його швидкого усунення, щоб він не мав більше можливості чинити злочини.

Тому мене, м'яко кажучи, дивували заяви польських політиків, що за ескалацію зіткнень 18–19 лютого однаково відповідають опозиція та влада. Мені було важко повірити, що такі думки звучать з уст політиків держави, де народилася "Солідарність", загинули шахтарі в копальні "Вуєк" та офіцери служби безпеки вбили отця Попелушка.

Тоді пропаганда ПРЛ теж говорила про "екстремістів", які відважились "підняти руку зі зброєю" на народну владу. Добре, хоч прем'єр Дональд Туск під час виступу в Сеймі відповідальність за київську драму поклав виключно на Януковича.

Помер у мене на руках

Знайома розповіла мені, що на Євромайдані найбільшим приводом для гордості для неї стало те, що молодь готова віддати життя за загальнолюдські та європейські цінності та ідеали.

Все це відбувається у ХХІ столітті, в епоху постмодернізму, яка мала б знищити віру в будь-які тривалі цінності. Проте все, як видно, є відносним. Катерина Гладка, журналістка, якій трошки більш як двадцять років, написала під впливом подій 19-22 січня (тоді якраз впали перші жертви):

"Я є дитиною Незалежності, не знаю, що то за арешти та брехливе телебачення, яке розповідало про щасливе дитинство. Однак тепер розумію, що ті радянські правила гри, про які я знала з лекцій та розповідей, стають нашою реальністю.

В ці дні перший раз у житті відчула себе істотою з жіночими інстинктами (як би це смішно не прозвучало), адже, часом здається, що людина не відчуває абсолютно нічого.

Бували моменти, коли я хотіла забути, що я журналістка, і просто обійняти тих хлопців, принести їм води чи їжі, або піти з ними на барикади, бо вони зараз ризикують своїм здоров'ям для того, щоб у нашій державі щось змінилося".

До кінця моїх днів пам'ятатиму четверговий виступ молодої лікарки зі сцени Майдану, коли вона розпачливо й у сльозах, але з незламністю в голосі розповідала про події цього трагічного дня.

"Я побігла за хлопцями, бо снайпери гатили по них безперестанку. На мені була жилетка зі знаком червоного хреста, однак біля мене теж постійно летіли кулі. Хлопці мене прикрили власними тілами. Одного з них поранили. Пробувала його рятувати, однак постріл був розрахований точно – мав убити. Герой помер у мене на руках", – завершила вона.

Розчарування

Україна десятиліттями переживатиме драму війни, котру власному народу нав'язала людина, що виконувала функції президента. Жертви цієї війни – їх держава визнає героями боротьби за свободу та незалежність.

Європа ніколи не повинна забути, що Янукович наказав убити цих людей, щоб захистити свою владу й увійти у милість Путіна. А з цим – знищити європейські мрії українців, змусити їх зректися національної гідності й гордості та зробити з них слухняних мешканців відновленої імперії.

В Україні героям Майдану вже встановлюються пам'ятники, їхніми іменами називають вулиці й площі. Біля офісу Європейського парламенту теж мав би бути встановлений монумент, присвячений їм, адже вони віддали життя за мрії про приєднання до єдиної Європи.

Також варто відповісти на апеляцію професора Мирослава Мариновича, який на повний голос сказав про те, що дедалі частіше чути в розмовах українців щодо Європи розчарування її позицією: затягування із впровадженням санкцій, запізніла реакція, коли на вулицях Києва дійшло до злочинів за наказом президента. У країнах ЄС розміщено майно українських олігархів, які переступають через цінності, за які боровся Майдан.

"Як це так, що вони самі вже фактично в ЄС, а забирають наше право до того ж? Вбивають і відбирають наше майбутнє, а ЄС навіть не підготував списки українських урядовців, які повинні бути піддані санкціям", – запитують українці.

Жертв на Майдані могло не бути взагалі, або було б їх точно набагато менше, якби ЄС та США заморозили банківські рахунки кількох олігархів бодай на тиждень. Цього часу точно вистачило б, щоб вони набралися розуму та вплинули на голосування в парламенті щодо пропозиції, яку в п'ятницю прийняв Янукович.

Європа має усвідомлювати, що вона не лише завинила героям Майдану честь, але також, у певному сенсі, є відповідальною за жертви, які мала Україна. Бо не хотіла зауважити того, що у 2010 році владу в Києві прийняв узурпатор та злочинець.

Переклад: Тетяни Землякової