Вогняні дороги роти «Світязь». До 5-ї річниці створення
У підвалі школи № 14 негайного хірургічного втручання потребував Володимир Іщук, однак на евакуацію пораненого згоди не давали. Місто було оточене. До останньої хвилини за його життя боролись медик батальйону “Донбас” Анна Ілющенкова (позивний “Мурка”) і фельдшер роти “Світязь” Олександр Сивий (позивний “Док”).
П’ятий рік російсько-української війни для багатьох може видаватись надто “сучасним” для історії, однак це не завжди так. Як показує практика, поява дискусійних тем і так званих “білих плям” у висвітленні війн минулих століть пов’язана із відсутністю джерел.
Тому аби унеможливити викривлення у майбутніх історичних інтерпретаціях варто докласти усіх зусиль для максимальної фіксації подій цієї війни.
П’ятирічний відлік часу виступає одним із мотиваторів підготовки перших аналітичних праць про події Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі. Тим більше, що АТО вже має свій юридичний початок і кінець.
Проте, найкращим підтвердженням актуальності теми є різножанрові книги про російсько-українську війну, перелік яких постійно збільшується. Тому на сьогодні, питання публікувати, чи ні, напевне уже не стоїть.
Серед виданої літератури і тієї, яка ще буде видана можуть загубитись імена і події, які не мали міжнародного резонансу, але були важливими у той час і в тому місці.
Це може стосуватися, як значних військових з’єднань, так і не чисельних добровольчих формувань, одним із яких став “Світязь” – рота патрульної служби міліції особливого призначення.
Підрозділ був створений згідно з наказом міністр внутрішніх справ України Арсена Авакова 9 червня 2014 р. у структурі міліції громадської безпеки управління МВС України у Волинської області.
Командиром новоствореного підрозділу був призначений 27-річний лучанин, професійний військовий, старший лейтенант Олександр Фацевич – випускник Одеського інституту сухопутних військ. На той час, його брат вже воював у складі 51-ї окремої механізованої бригади у зоні АТО.
Рота комплектувалася виключно із добровольців. На службу зараховували чоловіків, які не мали жодної попередньої військової підготовки, так і колишніх військових, співробітників міліції, представників організації “Самооборона Майдану”, учасників Революції Гідності.
Добровольці були представниками різноманітних професій: вчителями, підприємцями, водіями-далекобійниками.
Після укомплектування підрозділу та короткого курсу підготовки 12 липня 2014 р. міліціонери роти “Світязь” склали присягу на вірність Україні. У забезпеченні підрозділу усім необхідним взяли активну участь громадські організації, волонтери і небайдужі громадяни.
Ситуація на Донбасі обмежувала термін підготовки, рота мала чим швидше приступити до виконання завдань і вирушити у зону бойових дій.
Відтак, 13 серпня 2014 р. 40 добровольців роти під командування Олександра Фацевича з Луцька вирушили на схід країни. Основним озброєнням підрозділу стали автомати Калашникова (АК-74) і пістолети Макарова (ПМ).
14 серпня 2014 р. рота зайшла у зону АТО. Першою базою став Слов’янськ Донецької області. Після розподілу і отримання завдань, “Світязь” вирушив у Краматорськ, а наступного дня у Костянтинівку. Далі рота перебазовується у район м. Ясинувата, де на той момент точились запеклі бої.
Підрозділ зводив оборонні укріплення, четверо міліціонерів заступало на блок-пост. Після того, як Національна гвардія України (НГУ) звільнить місто, “Світязь” мав увійти для закріплення позицій.
Поряд із цим, міліціонери надавали допомогу Збройним Силам України (ЗСУ) під час розвантаження реактивних зарядів системи залпового вогню БМ-21 “Град”. Однак, НГУ понесла втрати і вийшла з міста.
“Світязь” отримує нове завдання і перебазовується на територію дитячого табору “Авангард” поблизу Комсомольського (з 2016 р. Кальміуське) Старобешівського району Донецької області.
Табір став базою і для батальйонів патрульної служби міліції “Івано-Франківськ”, “Херсон”, пізніше прибув “Миротворець”.
Незабаром українські захисники отримують наказ вирушати в Іловайськ. Для виконання нового завдання командир роти “Світязь” Олександр Фацевич відібрав 30 найдосвітченіших бійців, інші 10 залишались на базі.
Пізніше табір “Авангард”, де перебувала частина роти “Світязь” разом з бійцями іншими підрозділив був обстріляний з мінометів. Незважаючи на прицільний вогонь противника втрат вдалось уникнути.
Утримувати об’єкт не було змоги, тому захисники табору змушені були його залишити і перебазувались до Волновахи.
22 серпня 2014 р. основний склад роти “Світязь” прибув в Іловайськ і розташувався у дитячому садку “Ластівка” разом з батальйонами “Івано-Франківськ” і “Дніпро-1”.
У місті рота знову розділилась і виконувала різні завдання поряд з іншими підрозділами. Скажімо, 24 серпня 12 бійців роти разом із командиром Олександром Фацевичем брала участь у штурмі промислової зони міста.
Зведена група відбила у противника два блок-пости і чотирьохповерхову будівлю. Зайняті об’єкти залишилась обороняти частина бійців батальйону “Дніпро-1” і роти “Світязь”.
На другий день 25 серпня вказаний район був підданий мінометному обстрілу. Серйозні осколкові поранення отримали міліціонер роти “Світязь” Святослав Романюк (позивний “Бача”) і Володимир Іщук (позивний “Кущ”). Їх доправили у підвал школи № 14, де розміщувались медики.
У цей час командир роти “Світязь” Олександр Фацевич разом із 10 побратимами залишають відбитий блок-пост і вирушають на підтримку українських захисників у залізничному депо.
У цьому районі добровольці тримали оборону до 28 серпня, коли надійшов наказ про вихід з міста по так званому “зеленому коридору”.
Зранку 25 серпня ворожа артилерія почала накривати також дитячий садок “Ластівка”, який обороняли близько десяти бійців батальйону “Дніпро-1”, кілька міліціонерів “Івано-Франківська” і близько 15 добровольців роти “Світязь”.
Будівлю не однократно штурмував ворог. Українські захисники були змушені перейти у приміщення школи № 14, яке також довелось обороняти під обстрілами противника.
У підвалі школи № 14 негайного хірургічного втручання потребував Володимир Іщук, однак на евакуацію пораненого згоди не давали. Місто було оточене. До останньої хвилини за його життя боролись медик батальйону “Донбас” Анна Ілющенкова (позивний “Мурка”) і фельдшер роти “Світязь” Олександр Сивий (позивний “Док”).
Нажаль, попри їхні старання, 26 серпня Володимир Іщук помер на руках у свого побратима Олександра Сивого. Пізніше шанс евакуювати поранених з Іловайська все ж таки трапився. У їх числі був і Святослав Романюк.
Враховуючи те, що рота “Світязь” була розосереджена в Іловайську у різних районах, її бійці виходили з міста у складі різних груп. День 29 серпня 2014 р. став чорною сторінкою в історії України.
Під час виходу “зеленим коридором” між с. Новокатеринівка х. Горбатенко Старобешівського району Донецької області загинули добровольці роти “Світязь” Олександр Сивий (позивний “Док”), Олександр Сацюк (позивний “Білий”), Максим Ляшук (позивний “Яр”), Сергій Помінкевич (позивний “Чех”), Віктор Шолуха (позивний “Шериф”) і Мирослав Столярчук (позивний “Мирон”).
Частині бійців разом з командиром вдалось вийти з оточення, деякі добровольці пройшли через російський полон. Поранення отримали 19 бійців роти, було знищене все майно підрозділу. Доля загиблих довго залишалась невідомою, а Мирослав Столярчук був навіть похований під чужим ім’ям.
Багато українських захисників завдячують своїм порятунком начальнику медслужби батальйону “Миротворець” Всеволоду Стеблюку і заступнику командира роти “Світязь” Ігорю Дрючану. Разом вони врятували життя близько 87 пораненим українським воякам.
Після повернення до Луцька роту “Світязь” почали доукомплектовувати особовим складом. Із речовим забезпеченням допомагали волонтери, установи та організації і навіть учні шкіл.
Після трьохмісячної перерви, яка була використана для навчання особового складу 11 грудня 2014 р. 39 бійців роти “Світязь” під командуванням Олександра Фацевича знову вирушили у зону АТО.
Певні зміни відбулися і в забезпеченні озброєнням. Кожен міліціонер у своєму розпорядженні мав пістолет “Макарова” (ПМ), автомати “АК-74” були замінені на “АКМ” калібру 7,62х39 мм.
У розпорядженні роти були протитанкові граномети “РПГ-7В”, ручні кулемети “РПК”, снайперська гвинтівка “СВД”. Підрозділу також виділили бронетранспортер “БТР-80”.
Місцем призначення роти у зоні АТО стає Вуглегірськ Донецької області. У місті міліціонери розташувались у приміщені спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату № 6 для дітей з особливими потребами на вул. Тракторній, 33. Вихованці навчального закладу були евакуйовані ще на початку війни.
Підрозділ мав забезпечувати громадський порядок, здійснювати перевірку на предмет виявлення зброї та учасників незаконних військових формувань. Міліціонери заступали на нульовий блок-пост при в’їзді в місто з боку Єнакієвого із 42 окремим мотопіхотним батальйоном, а після його ротації 13 окремим мотопіхотним батальйоном.
Вказані позиції прикривала 3-я протитанкова батарея 44-ї артилерійської бригади під командуванням капітана Романа Боровньова (позивний “Грач”) і один танковий взвод. Окрім виконання своїх службових обов’язків, особовий склад роти ще й надавав різноманітну підтримку місцевому населенню.
19 січня 2015 р. у “Світязі” пройшла ротація. Однак частина міліціонерів виявила бажання залишитись ще на місяць. Нова зміна привезла великокаліберний кулемет “ДШК”. На той час місто вже зазнавало обстрілів з боку противника, напередодні загинуло двоє дітей.
У планах ворога Вуглегірськ стає стратегічним містом, взяття якого дозволяло контролювати Дебальцівський напрямок. Тому у ніч із 28 на 29 січня 2015 р. командир роти “Світязь” Олександр Фацевич разом із 12 добровольцями виходять із школи-інтернату і займають Будинок культури.
Такий оперативний хід дозволяв контролювати дорогу на Дебальцево і забезпечував коридор підкріпленню.
29 січня 2015 р. внаслідок активних наступальних дії проросійські сили прорвали оборону 13-го мотопіхотного батальйону і увійшли до міста. Підрозділ артилеристів із 34 бійців під командуванням Романа Боровньова відійшов до школи-інтернату і з’єднався з ротою “Світязь”.
Упродовж дня 29 січня під постійними обстрілами міліціонери з артилеристами відбивали не однократні атаки чисельно переважаючого супротивника. Аби утримати будівлі школи-інтернату і Будинок культури, українські захисники викликали вогонь нас себе.
Знищуючи ворога у ближньому бою зазнали поранень міліціонери роти “Шаман” і “Макар”. Несучи втрат у живій силі, противник чинив психологічний тис, закликав скласти зброю, однак всі пропозиції відкидались командиром роти Олександром Фацевичем.
У зв’язку з тим, що підкріплення не змогло дістатись до позицій український захисників, на світанку 30 січня “Світязь” залишає Будинок культури і з’єднується із основними силами у школі-інтернаті.
Навколо Вуглегірська стискалось кільце оточення, подальша оборона міста загрожувала українським захисникам цілковитим знищенням або полоном. Тому рота власними силами мала виходити з оточеннями.
.
Застосувавши оперативний хід, “Світязь” разом з артилеристами залишає школу-інтернат і виходить з міста. Діставшись пішим маршем населеного пункту Червоний Пахар (з 2016 р. Ступакове), українські захисники зустрічають БМП (бойова машина піхоти) 54-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ.
Армійці здійснили чотири рейси і вивезли побратимів до українських позицій. Таким чином, “Світязь” вийшов без втрат особового складу, чого не можна сказати про противника.
5 лютого бійці роти побували на зустріч із міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим. Міліціонерів відзначили нагородами і позачерговими званнями. Під час зустрічі міністр зазначив:
"Хлопці виконали задачу на відмінно. Воювали бійці біля Вуглегірська. Три дні тримали оборону. Вийшли самі цілі та неушкоджені та вивели побратимів з ЗСУ. Ми вами пишаємося!".
Внаслідок реформування правоохоронних органів на зміну міліції у державі створюють Національну поліцію України. Підрозділ “Світязь” перетворюється у роту патрульної служби поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Відбуваються зміни і в керівництві роти. У червні 2015 р. командир роти “Світязь” майор Олександр Фацевич був призначений керівником патрульної поліції Києва.
Новим командиром підрозділу став бойовий офіцер – екс-командир 1-го батальйону територіальної оборони “Волинь” підполковник Сергій Козак.
Після призначення у 2016 р. останнього заступником начальника Головного управління Національної поліції України у Волинській області, командиром роти “Світязь” стає підполковник В’ячеслав Моніч. Офіцер проходив службу у підрозділі із жовтня 2014 р., брав участь в боях за Вуглегірськ у січні 2015 р.
Після повернення з Вуглегірська влітку 2015 р. частина особового складу роти “Світязь” була знову відкомандирована на схід країни. Підрозділ продовжував систематично виконувати завдання на території Донецької і Луганської областей до часу закінчення АТО.
Від квітня 2018 р. рота “Світязь” задіяна в Операції Об’єднаних сил (ООС) на Донбасі, де забезпечує громадську безпеку, несе чергування на блок-постах, підтримує комплекс заходів із оборони державного суверенітету і територіальної цілісності України.
Через неготовність до війни всіх і всього, таким підрозділам, як “Світязь” довелось виконувати не лише функції міліції, але й воювати на першій лінії зіткнення не маючи належних вогневих засобів ураження.
Враховуючи це варто віддати належне командирам роти “Світязь” та особовому складу, який продовжував виконував завдання наражаючи себе на смертельну небезпеку.
