Спецпроект

1989: З цих людей почалося падіння Берлінського муру. ВІДЕО

Мешканці соціалістичного Берліну змушують своїх поліцаїв відкрити прохід у Західний Берлін - з КПП на вулиці Борнгольмер почалося падіння Стіни, яка розділяла столицю Німеччини.

Увечері 9 листопада 1989 року керівництво соціалістичної Німеччини оголосило про вільний рух між ФРН та НДР. Не чекаючи визначеного в документі терміну, тисячі людей були біля пропускних пунктів за кілька годин.

Це відео - хроніка падіння першого КПП, на Борнгольмер-штрассе. Є англійські субтитри, що допоможе тим, хто не знає німецької.

Поліцаї спершу умовляють натовп розійтися: "Прямо зараз не можемо всіх пропустити", потім дзвонять начальству (те каже нікого не пускати без бюрократичного оформлення), і нарешті з власної ініціативи відкривають прохід.

Весь цей час люди ввічливо тиснуть :) на соціалістичних правоохоронців.

Яскравий момент, коли чолов'яга розриває паспорт НДР зі словам "Вільним людям не потрібні документи".

Коли люди масово йдуть на Захід, зверніть увагу на крупні плани поліцейських. Невже на їхніх обличчях видно радість?

Дивіться також інші матеріали за темою "Німецька Демократична республіка"

Ще ВІДЕО з 1989 року:

Страта Чаушеску і його дружини Єлени

Реклама "Запорожця" для західного ринку

Пісня "Піду втоплюся..." на першій "Червоній Руті"

"Мрія" і "Буран" - одне з останніх технічних досягнень СРСР

Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини

Самотній юнак зупиняє танкову колону в Пекіні

Радянський спецназ розганяє мітинг у Тбілісі

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.