2002: передвиборчий ролик "Команди озимого покоління"

Надивившись телевізійної реклами Королевської, "Історична Правда" згадала про іще один високотехнологічний проект - "озимих" 2002 року. Хорошковський, Богословська та інші молоді і перспективні кандидати у красивій упаковці.

Навала рекламних роликів між матчами Євро-2012, сотні біл-бордів і, нарешті, запуск передачі "Народний список" від Шустера на Першому національному - все це нагадало про рекламу політичного альянсу "Команда озимого покоління" (КОП) на парламентських виборах 2002 року.

Ефективність масової теле- і звичайної реклами вкупі з новими, "політично незаангажованими" обличчями довели "зелені", які в 1998 році спромоглися провести у ВР 19 депутатів. Значна частина з них були промисловцями і представниками великого бізнесу.

Те ж саме хотіли повторити й "озимі", фінансовані, за чутками, зятем Леоніда Кучми Віктором Пінчуком. Технологічний проект, утворений із дрібних партій штибу "Партії приватної власності", мав власну фантомну ідеологію - мовляв, ми, молоді й ініціативні люди, пережили тривожну "зиму" розпаду СРСР і дикого капіталізму 1990-их, а тепер пробилися назовні і хочемо змінити країну на краще.

В першу п'ятірку КОПів входила симпатична молодь, чиї обличчя ми можемо бачити в цьому ролику 2002 року.

Найбільшу кар'єру з першої п'ятірки "озимих" зробив Валерій Хорошковський, який, попрацювавши за Ющенка і Януковича в СБУ, став першим віце-прем'єром і нині ходять чутки про його спадкоємство на виборах президента. Інна Богословська зараз працює не стільки нардепом від ПР, скільки позаштатним прокурором Тимошенко, а Остап Процик допомагає меру Львова Андрію Садовому з інформаційною політикою.

Валерій Вощевський за будь-якої влади займався українськими автодорогами. Ірина Горіна з її впізнаваними окулярами стала нардепом від Партії Регіонів і видала доньку за соратника Черновецького Олеся Довгого. Зрештою Горіну в першій п'ятірці замінив популярний колись ведучий "1+1" Микола Вересень, але в цьому ролику його немає.

За симпатичною п'ятіркою в решті списку ховався цілий букет провідних топ-менеджерів вітчизняних підприємств.

"Озимі" не приховували, що над їхнім проектом працюють іноземні політтехнологи (російські). Інна Богословська сказала тоді шикарну фразу: "А краще буде, якщо ми пропаскудимо ці вибори, якщо наймемо поганих українських технологів?"

Кузьма "Скрябін", який у 1998-му надавав свої музичні послуги "зеленим", записав для КОПів цілий альбом під назвою "Озимі люди".

Зрештою за результатами виборів-2002 "озимі" набрали 2% голосів і до парламенту не потрапили. Сайт із красивою назвою zbirna.org.ua давно вже мертвий і не відкривається.

У 2006 Богословська спробувала провести в Раду такий же проект "Віче" - багато телереклами і мало живого спілкування з виборцями - але він теж "пропаскудив" вибори.

Дивіться також:

2009: передвиборча реклама Партії регіонів. ВІДЕО

2004: агітпроп за Януковича. ФОТО

2004: Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

2006: Тимошенко дарує Кушнарьову намисто. ВІДЕО

Загублена мажоритарка. Як політики підлаштовували під себе вибори

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.