Спецпроект

1970: Брежнєв вітає громадян з Новим роком. ВІДЕО

З цієї промови дорогого Леоніда Ілліча розпочалася традиція регулярних телевізійних привітань керівників країни. Тут Брєжнєв говорить іще чітко і адекватно, навіть із левітанівськими інтонаціями.

Телевізійне привітання Леоніда Брєжнєва з новим 1971 роком започаткувало традицію особистих новорічних звернень першої особи в державі до радянського - а потім і українського - суспільства.

Вперше радянська влада звернулася до громадян СРСР - через радіо - у грудні 1941 року. Голова Центрвиконкому СРСР (де-юре спікер радянського парламенту) Михайло Калінін привітав народ з новим 1942 роком і розповів точку зору влади на перебіг війни з нацистською Німеччиною.

Так тривало три роки - очевидно, поки Сталін не переконався, що Радянський Союз виграє Другу світову.

У 1956-1969 роках звернення було безособовим і передавалося від імені Центрального комітету КПРС (керівного органу партії), Верховної Ради і Ради Міністрів (уряду) СРСР.

У телевізійному вітаннІ з новим 1971 роком генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брєжнєв читає не з електронного підкажчика, а з паперової роздруківки.

Генсек говорить без звичного старечого шамкання, в нього ще доволі сильний голос, який наприкінці навіть збивається на левітанівські інтонації. Це вже в другій половині 1970-их, страждаючи від атеросклерозу мозкових судин і астенії, Брєжнєв стане героєм анекдоту.

Телезвернення Брєжнєва 1978 року дивіться у розділі "Дайджест"

Похорон Брєжнєва 1982 року дивіться у розділі "Відео"

Започатковуючи традицію новорічних телевітань (вона занепаде в часи престарілих генсеків і повернеться за Горбачова), Леонід Ілліч звітує про здобутки і окреслює перспективу на майбутнє.

Багато радянського бюрократичного новоязу, але можна зрозуміти, що у країні побудовані нові дороги, підприємства, міста, зібрано найбільший в історії СРСР урожай зерна й бавовни, радянський космічний апапарт висадився на Місяць, а міжнародний авторитет "як ніколи високий".

Про міжнародний вплив СРСР: у промові Брєжнєв вітає не тільки робочих, селян, солдат, жінок, молодь і решту радянських громадян, але й усіх землян - від "борців проти колоніалізму" до "прогресивної інтелігенції капіталістичних країн". 

Для історичної паралелі можете порівняти месиджі, які хотів донести до народу Брєжнєв, із новорічними вітаннями Горбачова (1989), Кучми (2002), Ющенка (2007) і Януковича (2010).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.