31 жовтня 1917

31 (18) жовтня 1917: Погроми на Волині

Наприкінці літа - восени 1917 року Україну охопила хвиля погромів маєтків.

Волинський губернський комісар передав до Генерального Секретаріату докладну заяву поміщика с. Лашок Старостянтинівського повіту І. Глембоцького про розгром його палацу в с. Лашках. Подаємо тут деякі витяги з цеї заяви.

Ввечері 18 жовтня в маєток вдерлась частина кінних салдатів, які стояли поблизу для охорони місцевої людности і майна. Розпочавши стрілянину і кинувши кілька бомб, розбили комору з хлібом і сіяли забірати пашню на підводи.

До салдатів пристали місцеві селяне і разим з ними чисто розгромили палац. Викликані козаки не боронили погромщикам робити своє діло.

На другий день місцеві селяне, а між ними і салдати, що повернулись з фронту, знов почали громити палац. Розгром трівав три дні, після чого всі 36 кімнат палацу було пограбовано, поруйновано і знищено.

Маєток у Лашках (тепер - Морозівка Старокостянтинівського району Хмельницької області)
Маєток у Лашках (тепер - Морозівка Старокостянтинівського району Хмельницької області)
Urbański А. Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi. Warszawa, 1928.

Всі меблі та инші речі, а також музей, де було зібрано чимало коштовних старовинних річей та посуду, що має історичне значіння, було розбито, велику коштовну бібліотеку спалено, а замуровані наглухо льохи з старими винами розбито і випито та порозливано вина. Шкоди зроблено на кількасот тисяч карбованців.

Щоб краще з'ясувати дикунське поводження салдатів і селян, досить зазначити, що вони стріляли з рушниць в кімнатах, де на стінах та стелі були мозаїчні картини та дубова різьба. Дрібніші меблі було розтягнено, а більші, як наприклад, біліярд, було порозломувано на місці.

Землю в маєтку селяне забрали і поділили між собою. Зруйнували також раціональне рибне господарство в 12 ставах. Збираються ще забрати всю худобу та реманент, який є в маєтку і вирубати в ньому ліс.

Нова Рада, 1917, №179, 7(20) листопада

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.