"П'ятеро з ломбарду": запустили подкаст про Українську революцію 1917-1921 на Харківщині

Суспільне.Харків спільно з Українським інститутом національної пам’яті запустили новий подкаст про Українську революцію 1917-1921 років на Харківщині – “П'ятеро з ломбарду”

Про це повідомили на сторінці УІНП у Facebook.

 

Головним спікером подкасту буде історик, працівник Українського інституту національної пам'яті Едуард Зуб. 

 "Чи багато ми знаємо про історію рідного краю? У шкільному курсі, у кращому випадку, є загальні згадки на тлі загальнодержавних подій. Ми спробує заповнити ці лакуни. Харківський вимір Української революції – складний, динамічний період, але тим і цікавий, особливо з вуст відомого дослідника, співробітника Інституту Едуарда Зуба", – наголосила начальниця Північно-східного відділу Марія Тахтаулова.

В УІНП підкреслюють, що національне відродження 1917 року, спричинене падінням російської монархії, було "швидким та бурхливим". Але про цей його харківський аспект мало хто знає. 

"Більше говорять про українізацію 20-х років, надзвичайно динамічну і досить суперечливу. Хоча вона була лише наслідком тих процесів, що відбувалися тут у 1917-1920 роках, вимушеною поступкою комуністів національним домаганням українців. Про те, хто і як рухав на наших теренах Українську революцію, чому вона зазнала поразки і чи була та поразка остаточною, розкаже допитливим наш спільний проєкт", – зауважив Едуард Зуб. 

Водночас авторка подкасту "П'ятеро з ломбарду" Тетяна Кривоніс додала, що цю історію протягом багатьох років "затискали в рамки радянської ідеології, пропаганди та репресій".

"Ми хочемо зробити регіональну історію видимою та доступною", – наголосила Кривоніс.

Слухати подкаст "П'ятеро з ломбарду" можна щосереди за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.