Спецпроект

ЮНЕСКО ПРОТИ ЗАБУДОВИ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ

Спільна моніторингова місія ЮНЕСКО та ІКОМОС, котра вивчила стан збереження пам'яток світового значення в Україні, негативно ставиться до планів української влади збудувати храм на місці фундаменту Десятинної церкви.

Про це йдеться у тексті висновків моніторингової місії, представлених на 35-й сесії Комітету з охорони Світової спадщини ЮНЕСКО, повідомляє "УП.Київ" з посиланням на громадянську ініціативу "Збережи старий Київ".

"Не існує повної документації щодо оригінальної будівлі (Десятинної церкви), збудованої в XI сторіччі і кілька разів перебудованої", йдеться в повідомленні.  

Експерти наголошують, що таке будівництво "змінить лінію горизонту існуючого міського ландшафту, і може вплинути на візуальну цілісність та світову цінність буферної зони Софії Київської".

Як відомо, комітет з охорони Світової спадщини складається з 21 країни, котрих вибирає генеральна асамблея країн-учасниць Конвенції з охорони культурної спадщини.

У список Світової спадщини входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Кілька тижнів тому ІКОМОС висловив занепокоєння щодо можливої забудови фундаментів Десятинної церкви.

Міф про 9 травня. Коли закінчилась війна?

Вдень 9 травня мені зателефонули з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу. Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені. /Жуков Г. К. "Воспоминания и размышления"/

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.