Спецпроект

В російському Ермітажі радяться, що робити з Десятинною церквою

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви".

 22-24 листопада під егідою Державного Ермітажу відбувся архітектурно-археологічний семінар "Давньоруська архітектура епохи Володимира Святого і Ярослава Мудрого".

На першому засіданні "Десятинна церква і княжі палаци Х-го століття у Києві" науковці з України та Росії репрезентували результати археологічних досліджень останніх років.

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви, унікальної пам'ятки архітектури та археології" - повідомляє офіційний сайт Державного Ермітажу.

Друге засідання "Софійські собори Давньої Русі" відбулося у Великому Новгороді. Серед інших питань історики обговорили підстави нового датування Київської Софії і святкування її ювілею у 2011 році.

Що хоче зробити з залишками Десятинної церкви влада, читайте тут

Що пропонують зробити з залишками Десятинної церкви археологи, читайте тут

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.