Спецпроект

УРЯД ПЕРЕДУМАВ ВИГАНЯТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ ЗА ДВА ТИЖНІ

В Міністерстві культури та туризму запевняють, що жоден музей з території Києво-Печерської Лаври не буде відселений, поки йому не знайдуть інше відповідне приміщення.

В Міністерстві культури та туризму запевняють, що жоден музей з території Києво-Печерської Лаври не буде відселений, поки йому не знайдуть інше відповідне приміщення.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив сьогодні заступник міністра культури і туризму Тимофій КОХАН.

Зокрема, йдеться про Музей історії українського театру та Музей українського декоративного мистецтва.

Т.КОХАН зазначив, що в Мінкультури створено спеціальну комісію, яка займається питанням відселення музеїв з території Лаври, яку очолює особисто міністр культури Михайло КУЛИНЯК.

Що з приводу майбутнього виселення думають лаврські музейники, читайте у розділі "Інтерв'ю"

“Я уповноважений передати позицію міністра культури, міністерства стосовно цього питання. Жоден з музеїв, які зараз знаходяться на території Лаври, не буде відселений, поки для цього музею не буде знайдено адекватне приміщення для експозиції. До цього моменту ніяких переїздів, переселень не буде”, - запевнив він.

При цьому Т.КОХАН висловив думку, що найкраще було б розмістити ці музеї на території “Мистецького арсеналу”, коли його будівництво та облаштування буде завершено.

“Треба будувати музеї. Ну немає зараз в Києві, якщо подивитись, жодного достойного приміщення для перенесення туди таких музеїв”, - наголосив чиновник.

Генеральний директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина ГРОМОВА пояснила необхідність вивільнення приміщень, в яких зараз працюють вказані музеї, зокрема, так: “Є питання, яке полягає в тому, що в нас – в Києво-Печерського заповідника – 70 тис. експонатів, які лежать на полицях у фондах Лаври. Ми зараз якимсь чином пробуємо щось зробити… Але у нас немає площі, щоб зробити музей Києво-Печерської Лаври, зробити Музей біблейської книги. Тобто, музеї, які безпосередньо повинні бути в Лаврі…”.

М.ГРОМОВА наголосила, що розуміє, що такі унікальні музеї (театральний та декоративного мистецтва) можуть бути тільки один раз кудись переведені зі своїми експозиціями без втрат колекції.

“І поки не буде знайдено достатнього, достойного приміщення, всі музеї будуть працювати на території Києво-Печерської Лаври і працюють зараз”, - наголосила директор заповідника.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.