АНОНС: Виставка "Знайти Романа Шухевича"

5 березня на території зруйнованого 1 січня 2024 року внаслідок падіння уламку російського безпілотника Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі, що на околиці Львова, відбудуться пам’ятні заходи.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.

5 березня виставка "Знайти Романа Шухевича" буде презентована на руїнах знищеного музею в Білогорщі, а опісля переміститься до Львова – у Музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1), де триватиме кілька місяців – до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Завдяки виставці "Знайти Романа Шухевича" кожен охочий зможе дізнатися:

– яким чином дід Романа Шухевича долучився до створення "Тіней забутих предків";

– як квартирант Шухевичів Євген Коновалець вплинув на малого Ромка та за що на майбутнього генерала скаржилися в польській школі.

– за яких обставин у 19 років Шухевич вчинив перший атентат;

– чому опинився у в'язниці і як вона допомогла Роману Шухевичу стати бізнесменом у сфері реклами; – яким він був командиром і коли за ним полювало сім сотень чекістів;

– як склалася доля дружини та дітей Шухевича після його смерті;

– чому ніхто не знає місце поховання головного командира УПА й навіщо частину його справи спалили у вже незалежній Україні…

Виставка "Знайти Романа Шухевича" створена за підтримки Українського культурного фонду на основі матеріалів книги наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху д-ра Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Життя легенди" (Наш Формат, 2023). 

У заходах із вшанування Романа Шухевича 5 березня 2024 року на території знищеного Музею Романа Шухевича в Білогорщі візьмуть участь чільні представники Львівської ОВА, Львівської облради, заступник директора Львівського історичного музею Петро Слободян, а також авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди", наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк, народний депутат України, історик Володимир В'ятрович, історик, військовослужбовець ЗСУ Руслан Забілий, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Коли: 5 березня, о 14:00

Де: Львів, вул. Білогорща, 76а

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.