АНОНС: У Львові відбудеться вечір пам’яті В’ячеслава Чорновола

25 березня у Львові відбудеться вечір пам’яті «Чверть століття Україна без В’ячеслава Чорновола».

Про це повідомив народний депутат України 6-ти скликань Ярослав Кендзьор. 

"Близькі друзі і соратники, світлої пам'яті Вячеслава Чорновола, запрошують на щирий спомин про людину, яка понад усе любила Україну і для її відродження віддала усього себе. Хочемо бачити тих, хто за життя Вячеслава розумів його, підтримував і жив його ідеями. Будемо щасливими бачити молодих людей, які народилися після загибелі Чорновола. Зустріч буде особливою. Ми почуємо його і побачимо у різних ситуаціах завдяки моєму відеоархіву", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Кендзьор.

Захід присвячений 25-й річниці загибелі видатного Українця, громадського діяча та політика, голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання.

Ініційований вечір пам'яті соратниками В'ячеслава Чорновола – Ігорем Калинцем, Михайлом Косівим, Степаном Давимукою, Миколою Горинем, Ореславою Хомик, Ярославом Кендзьором.

Коли: 25 березня, початок о 18.00

Де: Львівський палац мистецтв (м. Львів, вул. Коперника, 17)

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.