Українські державні архіви в цілому відповідають Європейській політиці доступу - результати дослідження

Відомі попередні результати загальноєвропейського опитування щодо впровадження Рекомендації Ради Європи R (2000)13 щодо європейської політики доступу до архівів.

Про це на своїй сторінці на фейсбук написав голова Державної архівної служби України Андрій Хромов.

Дослідження проводилося онлайн за допомогою професійного інструменту опитування (EFS Survey by Tivian). Польова робота проводилася з 10 жовтня по 4 листопада 2022 року. Воно було проведене шляхом опитування співробітників архівів та різних груп користувачів. До опитування долучилися респонденти з 39 європейських країн, зокрема і з України.

Рада Європи (РЄ), місією якої є захист прав людини, плюралістичної демократії та верховенства права, а також сприяння обізнаності та підтримці розвитку культурної ідентичності та розмаїття Європи, визнала зростаючу важливість доступу до архівів у той час і зробила кроки для встановлення системи принципів і вимог у цій галузі.

У 1996 році Парламентська асамблея РЄ рекомендувала "зацікавленим країнам надати можливість особам, які постраждали від цього питання, вивчити, на їх запит, файли, які зберігаються на них колишніми спецслужбами".

Після кількох років підготовки та переговорів РЄ нарешті прийняла 13 липня 2000 року "Рекомендацію № R (2000) 13 державам-членам щодо європейської політики доступу до архівів".

Ця Рекомендація була першим міжнародним стандартом у цій галузі. Вона не вимагає одноманітності від держав-членів і враховує різні суспільні, архівні та адміністративні традиції; однак вона чітко висловила спільні принципи, дотримання яких очікує від усіх держав-членів. Хоча це не обов'язковий юридичний документ, його моральне та політичне значення показало, чого очікують у цій сфері всі країни.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.