У палаці Крупенських на Поділлі виявили і розшифрували арабський напис

У палаці Крупенських в селі Кривчик Хмельницької області під шаром штукатурки виявили напис арабською в’яззю.

Про це повідомили в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.

У психоневрологічному інтернаті у селі Кривчик біля Кам'янця-Подільського на Хмельниччині виявили історичну таблицю з арабською в'яззю. Її знайшли під численними набілами штукатурки у туалеті, що раніше був верандою палацу Крупенських. Вчені її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці.

Науковці дослідили плиту і почали шукати перекладача з османської мови. Професор університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині Мехмет Челєнко за допомогою своїх колег дійшов висновку, що напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був під час його правління між 1713 і 1716 роками великим візиром.

"Згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов'язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв'язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул "наречений", у тексті – "damad", найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр", – пояснили у заповіднику.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ на початку XVIII ст. проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці. Родина Крупенських походить з Бессарабії і під час побудови палацу у Кривчику в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, могла використати як декор кам'яні османські плити, які демонтував російський гарнізон з турецького об'єкта в Хотинській фортеці. Зараз у палаці Крупенських у с. Кривчик працює психоневрологічний інтернат.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.