Фортеця Меджибіж на Хмельниччині зазнав пошкоджень внаслідок російського обстрілу

Внаслідок російського обстрілу 19 серпня зазнав пошкоджень заповідник "Межибіж" на Хмельниччині.

Про це повідомили 20 серпня на сторінці заповідника у Facebook.

В ефірі телемарафону директор Державного історико-культурного заповідника Олег Погорілець зазначив, що внаслідок вибухової хвилі пошкоджені вікна, двері музею і покрівля Лицарської вежі фортеці.

"Руйнування, які треба робити за допомогою реставраторів, найперше — це наші двері, які є історичними. Зроблені вони фігурними, і зрозуміло, що простий майстер це не зробить", — додав він.

На момент атаки у фортеці проходила студентська школа лідерства, там перебували 300 студентів з усіх куточків України. Усі учасники заходу після сигналу повітряної тривоги перейшли в укриття.

Меджибізька фортеця — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Стилістика пам'ятки змішана — від мурованого будівництва литовської доби до східноєвропейського ренесансу та псевдоготики XIX століття.

Споруда розташована у селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу. Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.