Задонать на дрони та виграй "історичну бібліотеку" з автографами авторів!

Історик Едуард Андрющенко та журналістка Дарія Гірна організували збір на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр".

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Журналістка та блогерка Дарія Гірна збирає на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр", які захищають нас на Донецькому напрямку. Ціль амбітна - 10 Мавіків 3Т, на які треба 1 850 000 гривень. Третина суми вже є.

Для того, щоб збір швидше завершився, і "холодноярівці" отримали свої дрони (без яких сучасна війна просто неможлива, і яких ніколи не буває достатньо), пропоную таку акцію.

Ви кидаєте донати від 100 гривень на мою банку - а я розігрую серед вас комплект із 21 історичної книжки (погодьтеся, це вже можна назвати невеликою історичною бібліотекою; повний список нижче). Кожна книга підписана автором або співавтором.

Це переважно науково-популярні праці для широкої аудиторії, видані у 2022-2024 роках. Серед авторів - кандидати та доктори наук, відомі письменники та журналісти, деякі з них самі зараз служать у ЗСУ. Дякуємо кожному з них за те, що долучилися!

100 гривень - це один "квиток" на розіграш. При донаті в 200 гривень ваші шанси зростають вдвічі, 500 гривень - у 5 разів тощо.

Не забудьте вказати у коментарі до платежу свій телефон або електронну пошту - так я зможу зв'язатися з вами у разі вашої перемоги.

Розіграш триватиме тиждень, до 1 лютого. Після цього рандомайзер обере переможця, а я відправлю всі гроші з банки Дарці та відправлю книжки:

  1. Едуард Андрющенко. Архіви КГБ. Невигадані історії.
  2. Дар'я Анцибор. Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят.
  3. Леся Бондарук. Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу.
  4.  Максим Беспалов. Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але...
  5. Володимир В'ятрович. Нотатки з кухні "переписування історії".
  6. Іван Гоменюк. Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття.
  7. Сергій Громенко. Чому Україна виграє.
  8. Стефанія Демчук. Доба постів та карнавалів. Як жили, пили та кохалися у Середньовіччі.
  9. Олександр Зінченко. Як українці зруйнували імперію зла.
  10. Олеся Ісаюк. Роман Шухевич. Життя легенди.
  11. Вахтанг Кіпіані. Дисиденти.
  12. Вахтанг Кіпіані. Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
  13. Олег Криштопа, Іван Дерейко. Історія для дорослих.
  14. Сергій Плохій. Убивство у Мюнхені. По червоному сліду (єдина книга, підписана не для розіграшу. Дякую Вахтангу Кіпіані, який її надав).
  15. Розчаклування недуги. Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова" медицина в Україні ХVІІІ–ХІХ ст. Колективна монографія за редакцією Володимира Маслійчука та Ігоря Сердюка.
  16. Тарас Самчук. Пиво і чорнило. Як жили київські студенти XIX — початку XX століття.
  17. Віталій Скальський. 160 днів Української Народної Республіки.
  18. Олександр Скрипник. Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки.
  19. Олексій Сокирко. Козацький Марс. Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764.
  20. Ярослав Файзулін, Максим Майоров, Олександр Кучерук. Київські адреси Української революції 1917–1921.
  21. Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії. Збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС. Підписана одним з упорядників, директором архіву СБУ Андрієм Когутом.

Дякуємо Книгарні Є на вулиці Лисенка за допомогу.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.