АНОНС: У Львові відбудеться зустріч-презентація "Гетьманщина. Україна. Історія"

18 січня Львівський музей Михайла Грушевського запрошує на зустріч-презентацію "Гетьманщина. Україна. Історія".

Про це інформує Львівський музей Михайла Грушевського.

В рамках зустрічі відбудуться виступи:

- генеральної директорки Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця"(м. Батурин), кандидатки історичних наук Наталії Ребрової, яка розповість про колиску української державності, символ незламного духу українців у боротьбі за створення незалежної, могутньої України – Гетьманську столицю;

- відповідальної секретарки Київського Товариства "Холмщина " ім. М. Грушевського, публіцистки, членкині НСЖУ Зої Шалівської, котра повідає про місто козацької звитяги – Конотоп;

- заступниці голови благодійного фонду "Спадок Гетьманщини" Аліни Іващенко, котра презентує документальну збірку "Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 років. Книга 1. Козацька старшина та духовенство".

"Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України" – це друга книга із серії "Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька". Першу – "Ревізії Конотопської сотні 30 – 40-х рр. XVIII ст." – презентували 20 березня 2023 року та включили до списку "Лідерів літа" книжкового ярмарку KyivBookFest.

Генеральний опис Лівобережної України – це одне з базових джерел, знайомство з яким не залишає сумнівів, що козаки були саме нобілітетом: мали власність, зокрема – маєтки, які передавали у спадок; користувалися становими привілеями та відстоювали їх.

Презентоване видання містить близько 500 документів з Генерального опису, що стосуються козацької старшини та духовенства Конотопа, а також передмову, написану упорядником книги чернігівським істориком Олександром Тригубом, у якій подані короткі довідки про найвпливовіші роди конотопської шляхти та духовенства.

Коли: 18 січня 2024 р. о 16 год. 

Де: Львівський музей Михайла Грушевського (вул. І.Франка, 154) 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.