АНОНС: Столичний Музей гетьманства запрошує на День відкритих дверей

У Києві в пʼятницю, 29 вересня, Музей гетьманства проведе День відкритих дверей, усі охочі зможуть оглянути експозиції безкоштовно.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації.

Як зауважили в КМДА, Музей гетьманства (вул. Спаська, 16-Б) розміщений у кам'яниці початку ХVІІІ століття – житловій забудові заможних киян гетьманських часів.

Експозиції розповідають про становлення козацької державності та відновлення Гетьманщини у ХХ столітті: "Богдан Хмельницький – засновник козацької держави"; "Іван Мазепа – великий гетьман України"; "Пилип Орлик – гетьман в екзилі"; "Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 р.".

Окрім основних експозицій у Музеї гетьманства відбувається виставка відомих українських художників, які зображали історію козацької слави.

Із розкладом тематичних заходів та особливостями експозицій можна ознайомитися на сторінці Музею гетьманства у Фейсбуці.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.