АНОНС: Презентація книги "Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині»

16 листопада о 12:00 в Національному Музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація нової книги «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині // збірник документів та матеріалів».

Про це інформує Музей Голодомору.

Автор вступної статті та упорядник: доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець.

Метою збірника документів є введення до наукового обігу та ознайомлення громадськості з новим комплексом джерел, які характеризують передумови Голодомору 1932–1933 рр. на Дніпропетровщині: геноцидні механізми хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.

До збірника включено документи та матеріали обласної і районної преси із фондів Державного архіву Дніпропетровської області, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в яких висвітлюються такі теми:

- діяльність регіонального керівництва під час хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.;

- репресивні механізми в організації хлібозаготівель 1931–1933 рр.;

- режим "чорних дошок" у Дніпропетровській області;

- партійна чистка як складова репресивних заходів під час хлібозаготівель 1932–1933 рр.;

- роль уповноважених у хлібозаготівельній кампанії 1931–1933 рр.;

- соціально-політичні настрої селян, спротив геноцидній політиці влади.

Більшість представлених документів зберігалася під грифом "Таємно" та після розсекречування публікується вперше.

Модератор заходу: завідувач відділу досліджень Голодомору-геноциду та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, професор Дмитро Білий.

Спікер: провідний науковий співробітник відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, доцент Наталя Романець.

Коли: 16 листопада 2023 року о 12:00 

Де: в Національному Музеї Голодомору-геноциду (Зала пам`яті) 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.