Музей Голодомору запрошує школярів на освітні заняття

Активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Як розповісти дітям про Голодомор, не травмуючи? Як зацікавити минулим родини і країни? Чому історична пам'ять важлива і в чому цінність банальних на перший погляд речей: старих фото, родинних спогадів та скарбів із бабусиної скрині? Чим небезпечна брехня і як її розпізнати? Відповіді на ці запитання пропонуємо шукати разом із нашими фахівцями на тематичних інтерактивних заняттях, уроках і тренінгах.

Ми маємо активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

До уваги наших наймолодших відвідувачів, вчителів та батьків:

Інтерактивна екскурсія "Схованка" (для дітей 6–12 років);

Освітнє заняття "Погляд в історію крізь фото" (для 5–8 класів);

Інтерактивний урок для 9–11 класів "Історія одного щоденника";

Тренінг "У пошуках права" (для підлітків 10–14 років);

Інтерактивний урок "Геноцид — що це?" (для 9–11 класів);

Інтерактивне заняття "Як розрізняти фейки і правду у ЗМІ" (для 10–11 класів).

Майстер-клас "Дерево життя"

Майтер-клас "Не дамо загасити свічу пам'яті"

Освітнє заняття "Мистецтво" пропаганди: Плакат vs Історія"

Заняття й уроки доступні онлайн і офлайн.

Більше дізнатися про кожне заняття та зареєструватися можна нашому сайті.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.