АНОНС: Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича

Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича відбудеться 27 жовтня у Києві.

По це повідомив Центр Досліджень Визвольного Руху.

Cкільки українці знають про УПА та Романа Шухевича? Чи все ще стійки совєтські міфи про українську боротьбу? Що думають про внесок УПА у Другій світовій війні та яким має бути вшанування Романа Шухевича сьогодні?

Центр досліджень визвольного руху разом з Український інститут національної пам'яті проведуть круглий стіл, де обговорять соціологічне та наукове дослідження про знання та сприйняття діяльності Української повстанської армії та Романа Шухевича.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Аналітичний звіт "Справа Романа Шухевича: політична міфологія у дослідженнях науковців" підготувала докторка філософії Олеся Ісаюк. Вона показує приклади впливу сформованих совєтською пропагандою міфів та стереотипів на тексти сучасних західних дослідників біографії Романа Шухевича та історії українського визвольного руху. Також Олеся Ісаюк проаналізувала історію формування негативного стереотипу, не оминаючи ролі спецслужб СССР та Росії у його творенні та підтримуванні.

Дослідження створені в рамках проєкту "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація" за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 27 жовтня, о 12:30

Де: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16, наживо та онлайн на платформах Укрінформу

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. 

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.