Канада виділить кошти Україні на добудову музею Голодомору

Музей Голодомору планують добудувати за кошти, які Канада виділить Україні.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський після перемовин із прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

Президент розповів, що під час перемовин було обговорено виконання домовленостей, які були погоджені під час його візиту до Канади. Зокрема, вони стосуються розвитку гідрогенерації та добудови музею Голодомору-геноциду.

Національний музей Голодомору-геноциду створено за наказом Кабміну 8 липня 2009 року, а фактичне відкриття музею відбулося у серпні 2009 року. Перша черга комплексу була побудована у 2008 році. Друга черга почала реалізовуватися у 2017 році. 28 листопада 2020 року, під час вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, президент Володимир Зеленський доручив уряду дофінансувати проєкт комплексу Національного музею Голодомору-геноциду.

Замовником будівництва є ДП "Дирекція з будівництва "Меморіал жертв Голодомору". Оскільки територія є охоронною зоною Лаври, проведення будівельних робіт було погоджено з ЮНЕСКО. Архітектор і автор проєкту Андрій Миргородський.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.