Володимир В’ятрович: Заступником голови Інституту українознавства призначили «кагебіста» Вєдєнєєва

Заступником директора Науково-дослідного інституту українознавства обрали колишнього заступника голови Українського інституту національної пам’яті часів Януковича Дмитра Вєдєнєєва.

На це звернув увагу історик, народний депутат ВР Володимир В'ятрович.

Як ідеться в повідомленні Інституту, Вєнєдєєва обрали 21 вересня на зборах колективу установи.

Вєнєдєєв у 2010–2013 роках працював заступником голови Українського інституту національної пам'яті, призначений на цю посаду тодішнім президентом Віктором Януковичем. За словами В'ятровича, на цій посаді Вєнєдєєв був одним із головних інструментів у просуванні російського наративу про Голодомор.

"Одним із головних завдань Росії в історичній політиці в попередні десятиліття тому було заперечення геноцидного характеру Голодомору. Колосальні ресурси витрачалися на те, щоб так не сприймали його в Україні, не визнавали таким в світі. З приходом до влади в Україні Януковича Росія розпочала зносити здобутки визнання Голодомору геноцидом попереднього президента. Тому новий, обраний в 2010, вже на першому ж своєму виступі за кордоном весною цього року сказав, що нема підстав твердити про геноцид, була лиш загальна трагедія народів СРСР. Нове керівництво СБУ почало закривати архіви КГБ, де містилася інформація про події 1930-х.

Головними інструментами цієї російської кампанії стали нові очільники Українського інституту національної памʼяті, структури, створеної за Ющенка саме для дослідження Голодомору і поширення інформації про нього.

Це були комуніст Валерій Солдатенко та кагебіст Дмитро Вєдєнєєв. Обидва встигли наробити шкоди Україні, поки перший з них був директором УІНП, а другий його заступником. Обидва втекли з посад після втечі Януковича в 2014", — написав Володимир В'ятрович. 

Він звернувся до Міністерства освіти і до міністра Оксена Лісового із закликом "виправити цю ганебну помилку". 

"Вєдєнєєв озвучувач російських наративів про наше минуле. Той, хто стирав памʼять про жертв Голодомору, не повинен працювати в державних структурах", — написав В'ятрович.

Міністерство освіти і науки відреагувало на цей допис і запевнило, що з'ясує деталі ситуації: 

"Україна досягла значного прогресу у визнанні Голодомору геноцидом українського народу, і ми глибоко шануємо працю людей, що роками докладали до цього зусилля. Заперечення геноциду, паплюження пам'яті жертв Голодомору — суперечить цілям і цінностям МОН.  З'ясовуємо обставини ситуації, що склалася, і вживатимемо усіх необхідних заходів, що залежать від нас, для того, щоб зробити подібні випадки неможливими", — написало міністерство. 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.