АНОНС: Міжнародний науковий форум "Україна в епоху Голодомору"

Міжнародний науковий форум "Україна в епоху Голодомору: влада, опір, ідентичність" відбудеться у Києві 23–25 листопада

Про це інформує Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine).

За останні десятиліття дослідження опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду суттєво активізувались, при цьому увага науковців переважно зосереджується на висвітленні активних форм опору комуністичній імперській владі (передовсім стихійних масових виступах і збройних повстаннях та ін.).

Між тим, опір – явище з багатьма обличчями. Включення до комплексного аналізу не лише публічних, але й прихованих, повсякденних форм опору як "зброї слабких" (Джеймс Скотт), концептуалізація емпіричних досліджень та посилення міждисциплінарної інтеграції Holodomor Studies з суміжними науковими галузями, передовсім Resistance Studies, є необхідною умовою для подальшого розвитку такого роду досліджень.

У фокусі Міжнародного наукового форуму – комплекс наукових проблем, пов'язаних із осмисленням багатовимірного феномену опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду, а також обмін ідеями щодо популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид Українського народу у публічній історії та шкільній історичній освіті.

Панельні дискусії в ході роботи форуму охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться наступними темами:

– теоретико-методологічні засади досліджень опору: понятійно-категоріальний апарат як вихідна точка для дослідів та обговорення; взаємопов'язаність та концептуальне розмежування категорій "влада" та "опір"; типології форм опору в сучасній гуманітаристиці; особливості/складності інтерпретації джерел, методики їх опрацювання;

– концептуалізація досліджень опору українського суспільства геноцидній політиці творення голоду: публічні/активні та приховані/повсякденні форми опору (в контексті протистояння матеріальному, статусному, ідеологічному домінуванню); "географія опору" (в контексті дослідницьких практик краєзнавства та локальної історії); культура та ідентичність (у контексті наративів опору та мімікрії; політичні, національні, конфесійні та ін. мотиви опору; прояви анти- та проімперських настроїв);

– російсько-українська війна і пам'ять про Голодомор як простір спротиву: завдання шкільної історичної освіти; популяризація наукових знань музейними засобами; розвиток інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини епохи Голодомору.

Заявки для участі в конференції (тема і основні ідеї виступу – 300 слів, резюме) просимо надсилати на електронну адресу holodomor.conference.2023@gmail.com

Кінцевий термін подачі заявок – 7 листопада.

Додаткові запитання за тел.:

+ 38 050 512 21 15 Наталя Богданова

Витрати на проїзд, проживання, харчування учасників відшкодовують організатори.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.