АНОНС: Відкриття виставки «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим»

15 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду до століття завершення першого масового штучного голоду 1921–1923 рр. відкриється виставка «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим».

Про це інформує Музей Голодомору.

"При підготовці виставки ми орієнтувалися не на вузькофілателістичні підходи, а прагнули поглянути на марку та інші філателістичні матеріали як джерело історичної інформації про безпрецедентний на той момент для України голод. Історія випуску сто років тому перших, а як потім з'ясувалася, і єдиних марок УСРР може чимало розповісти не лише про поштовий обіг, а й про становище України у складі комуністичної імперії, про трагедію українців, які проживали тоді в окупованій совєтською Росією Наддніпрянщині", - зазначає куратор виставки, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

На виставці будуть представлені філателістичні матеріали України, Азербайджану, Грузії, Росії, США з колекції історика Андрія Іванця і фондів Музею Голодомору.

Експонати розкажуть як про реальні спроби допомогти голодуючим, так і про спекуляції на трагедії, про те, чому марки УСРР "Допомога голодуючим" так і не допомогли тим, хто страждав від відсутності їжі, а також про історії окремих людей, які шукали можливості вижити в екстремальних умовах.

На відкритті виставки планується погашення спеціального сувенірного конверта "Козацької пошти", присвяченого 100-річчю марок УСРР "Допомога голодуючим" і відкриттю виставки у Музеї Голодомору.

У відкритті виставки візьмуть участь:

-видавець, художник і керівник проекту "Козацька пошта" Андрій Пилюх;

-колекціонер та автор низки книжок з філателії Валерій Чередниченко.

Відкриття виставки:

Коли: 15 вересня, у п'ятницю, об 11:00

Де: Зала Пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"