АНОНС: Презентація книги «Спецоперація «Некро». Розсекречені історії з архіву розвідки»

Презентація книги «Спецоперація «Некро». Розсекречені історії з архіву розвідки» відбудеться 6 вересня

Про це повідомив автор книжки Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб.

"Говоритимемо про досі невідомі епізоди спецоперацій ГПУ/НКВД/МГБ/КГБ СРСР за кордоном із убивства визначних діячів українського національно-визвольного руху, про застосування спецзасобів і агентів-бойовиків, про так звані "активні заходи" і загалом політику державного тероризму кремля", - зазначив Олександр Скрипник.

Пів сотні нарисів ґрунтуються на унікальних розсекречених документах із архіву Служби зовнішньої розвідки України. Вони дають змогу дізнатися про досі невідомі епізоди спецоперацій ГПУ/НКВД/МГБ/КГБ СРСР за кордоном проти визначних діячів українського національно-визвольного руху.

Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВД у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського за кордоном; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, міністра закордонних справ УНР Олександра Шульгина, голову ОУН(м) Олега Штуля-Ждановича, борця за українську справу Василя Вашиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів – проти військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КГБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька з метою доведення його до передчасної смерті.

Автор Олександр Скрипник наводить багато цитат із оперативних довідок, агентурних повідомлень, планів, звітів, робить посилання на документи, подає світлини і зображення окремих документів з архівних справ.

Презентація книги "Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" відбудеться 6 вересня об 11.00 в Укрінформі (вул. Богдана Хмельницького, 8/16, ст. м. "Театральна").

З питань придбання книги звертатися до видавництва "АДЕФ-Україна".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.