Восени вийде книжка про розсекречені історії з архіву розвідки «Спецоперація «Некро»

Дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник видась книгу на підставі розсекречених документів із архіву розвідки про досі невідомі епізоди спецоперацій за кордоном проти визначних діячів українського національно-визвольного руху.

Про це сповістив дослідник історії спецслужб, журналіст Олександр Скрипник.

"Друзі, війну проти нас росія веде не тільки на передовій, а й на таємному та інформаційному фронтах. Цю специфічну кухню з арсеналу спецслужб, ще більшовицьких, треба знати, добре в ній розбиратися, розпізнавати і мати змогу протидіяти. Це я постійно прокручував у голові, коли упродовж останніх півтора року займався цими питаннями. Вивчаючи з прикладною метою агентурно-оперативні справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, розумів, що увесь колишній інструментарій ГПУ/НКВД/МГБ/КГБ СРСР кремль застосовує і нині. Використовує старі лекала, схеми, методи… Схеми, які упродовж ста років застосовував, щоб нищити все українське", - зазначив автор книжки.

На підставі розсекречених унікальних документів із архіву розвідки Олександр Скрипник готував матеріали про досі невідомі епізоди спецоперацій за кордоном проти визначних діячів українського національно-визвольного руху.

Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВД у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, міністра закордонних справ УНР Олександра Шульгина, голову ОУН(м) Олега Штуля-Ждановича, борця за українську справу Василя Вашиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів – проти військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КГБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька з метою доведення його до передчасної смерті…

"Некро"… По суті, ця спецоперація проти нас ведеться імперською росією вже давно. Тож назва нової книги невипадкова. У ній зібрано все найвагоміше з того, що писав останнім часом і розміщував на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України, а також на інформаційних порталах "Історична правда" і "Радіо Свобода" та на шпальтах газети "День", - зазначиав Олександр Скрипник.

Цінність книги у тому, що в ній багато цитат із оперативних довідок, агентурних повідомлень, планів і звітів спецслужб, подаються світлини і зображення окремих документів з архівних справ, зроблено посилання на документи. Це стане в нагоді для використання у власних дослідженнях історикам, науковцям, журналістам, політологам, експертам, студентам, усім, хто цікавиться вітчизняною історією. 

Книгу "Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" зверстано і оформлено у Видавничому домі "АДЕФ-Україна". Обсяг – 608 стор. Вихід очікується першого вересня. Зробити попереднє замовлення зі знижкою на сайті видавництва можна за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.