АНОНС: Круглий стіл "Лесь Танюк - охоронець історичної пам'яті"

Круглий стіл "Лесь Танюк - охоронець історичної пам'яті" відбудеться у Києві 28 вересня об 11:00.

Організаторами заходу є Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Український інститут національної пам'яті Інститут історії України НАН України.

Під час роботи круглого столу планується обговорити внесок Леся Танюка у відкриття правди про Биківнянські поховання та розглянути його суспільно-політичну діяльність:

- Творчий шлях Леся Танюка і його вплив на українське мистецтво;

- Лесь Танюк як один із першовідкривачів Биківнянської трагедії;

- Внесок Леся Танюка в процеси деколонізації та декомунізації України;

- Громадська та політична діяльність Леся Танюка.

Засідання відбудеться 28 вересня об 11:00 у приміщенні Інституту історії України НАН України (вулиця Михайла Грушевського, 4, 2 поверх, аудиторія 212).

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.