На Прикарпатті спорудять єврейський меморіал зі знайдених мацев

Єврейські надгробні плити роками слугували тротуаром на вулицях міста.

Про це інформує повідомляє "Суспільне. Франківськ".

У Снятині на місцевому кладовищі планують побудувати єврейський меморіал з 300 мацев. Надгробні плити довгі роки слугували тротуаром на околиці міста. Їх демонтували на весні 2023 року, а Об'єднана єврейська община України вже розробила проект, як має виглядати майбутній меморіал.

"Найстаріша мацева — 1752 року. Але в нас є надгробки, на яких не видно дати, проте за їхнім стилем ми припускаємо, що вони — приблизно кінця XVI століття", - розповів операційний директор Об'єднаної єврейської общини України Віталій Камозін.

Єврейські надгробні плити знайшов житель Тернопільщини Сергій Палашовський, який в Снятині викупив будинок і ділянку поруч. Він побачив на великих кам'яних тротуарних плитах малюнки і з'ясував, що це єврейські надгробки – мацеви. Чоловік написав відповідні листи в різні єврейські общини та синагоги. Представники від цих організацій організували розкопки та перевезення надгробків на кладовище.

Щоб вшанувати пам'ять про єврейський народ у Снятині, на кладовищі планують звести меморіал з мацев у формі менори, розповідає Віталій Камозін. Поруч встановлять інформаційні стенди, щоб пояснити, що означають візерунки на надгробках. Його планують зробити на 30 метрів завдовжки й 10-15 метрів завширшки.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.