Фахівці Меморіально-пошуковий центр "Доля" завершили ексгумацію останків загиблих в часи Другої світової віни в Меденичах та Верхньому Дорожові

Їхні останки перепоховали на місцеві кладовища.

Про це повідомила пресслужба Львівської обласної ради.

Фахівці КП ЛОР "Меморіально-пошуковий центр "Доля" завершили ексгумацію рештків загиблих в часи Другої світової війни та повоєнного періоду на території Меденицької ОТГ.

Їхні рештки перепоховали на місцеві кладовища. 

"Декомунізацію у Меденицькій громаді завершено. Ексгумовано та перпоховано на місцеві кладовища 5 останків з центру Меденич та 3 останки у Верхньому Дорожові" – наголосив голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради, директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.

Додамо, на Личаківському військовому цвинтарі у Львові завершили перший етап ексгумації давніх поховань, всього знайшли рештки 653 людей.

Також на меморіальному військовому кладовищі у центрі міста Мостиська також ексгумували рештки близько 40 червоноармійців, енкаведистів і партійних діячів часів радянської окупації, які загинули у 40-их роках минулого сторіччя.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.