Монумент «Батьківщина-мати» підсвітили кольорами прапора США

Вперше «Батьківщина-мати» засвітилася кольорами прапора іноземної держави – Сполучених Штатів Америки. Це було зроблено з нагоди їхнього національного свята – Дня Незалежності.

Про це повідомили в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. 

"Вітаємо весь американський народ та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні Бріджит Брінк – справжнього друга нашого Музею. Прикметно, що в цей святковий день вона завітала до нас і стала учасницею відкриття експозиції, присвяченої партнерству двох держав.

Про подробиці виставкового проєкту ми розповімо згодом, а зараз пропонуємо побачити, як відбувалася наймасштабніша візуалізація американського прапора в Україні. Зі святом, Америко!", - йдеться у новині.

Підсвічування скульптури "Батьківщина-мати" в кольорах прапора України стало традицією Музею ще від 2014 року.

Навіть у найскладніші для країни часи – напередодні широкомасштабного вторгнення та з його початком – монумент тричі ставав синьо-жовтим. 4 лютого 2022 р. – як символ стійкості українців перед загрозою; 8 травня – до Дня пам'яті та примирення; 24 серпня – до Дня Незалежності України.

"Батьківщина-Мати" — монументальна скульптура в Києві. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році. Є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Автор монумента — народний художник СРСР скульптор Василь Бородай.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.