На Київщині збудують новий музей Марії Примаченко

На Київщині презентували проєкт оновленого музейного комплексу художниці Марії Примаченко. Його збудують у рідному селі мисткині - Болотні.

Про це розповіла засновниця студії Yakusha Design Вікторія Якуша.

Зруйнований будинок-музей Марії Примаченко в селі Болотня на Київщині, де жила художниця, матиме назву "Шлях Марії" та виглядатиме як архітектурний комплекс, який включатиме музей та артрезиденцію. 

Відновлений музей буде сформований із 15 конусоподібних куполів, які покриють текстурованою білою глиною, яка нагадуватиме народну мазанку. Споруда має вийти "хвилястою", щоб нагадувати гриву тварини – поширений мотив у творчості Примаченко. Деякі зали в музеї розміщуватимуть двосторонні картини художниці. Відвідувачі також зможуть дивитися проєкція фото на круглих стінах.

Крім того, спроєктують оранжерею – павільйон, де зібрали екзотичні рослини, які мають нагадувати ті, які художниця зображувала на своїх роботах.

Презентація відбулася в Лондоні, у Галереї Саатчі (Saatchi Gallery). Там само відкрилася виставка робіт Марії Примаченко, яку Вікторія Якуша організовувала спільно з Фондом родини Примаченко та посольством України у Великій Британії. Це вперше роботи Примаченко експонуються у Великій Британії. До Галереї Саатчі привезли понад 20 малюнків. Виставка триватиме до 31 серпня. 

Марія Примаченко (1909-1997) – представниця "наївного" мистецтва, народна художниця України, лауреатка Національної шевченківської премії.

У лютому 2022 року під час наступу російських військ у смт Іванків Київської області історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Примаченко, згорів.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.