У Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО

У Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського 9 березня відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО «Музика, освіта, наука – заради миру»

Про це повідомляє Укрінформ.

З цієї нагоди 9 березня на майдані Незалежності відбувся концерт симфонічного оркестру "Київ-Класик" під орудою керівника кафедри, Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру Германа Макаренка, у програмі якого пролунали гімн України та гімн Європи - фрагмент "Оди до радості" Людвіга ван Бетховена.

"Дата відкриття кафедри є знаменною з двох причин: по-перше, сьогодні день народження символу української незламності Тараса Шевченка, а, по-друге, саме цього дня рік тому відбулася мистецька акція "Вільне небо/Free Sky". Тоді на майдані Незалежності Герман Макаренко з оркестром "Київ-Класик" заявив усьому світові, що українська культура незламна і готова до боротьби", - сказав проректор з навчальної роботи Національної музичної академії Віктор Бондарчук.

Кафедри ЮНЕСКО різного гуманітарного спрямування є у багатьох вишах, але музична, яка відкрилась у Національній музичній академії, - перша і поки що єдина у світі.

"Вона буде популяризувати українську культуру в Європі і світі і презентувати нашу країну і нашу музичну академію та її досягнення. Наша перевага полягає в тому, що музика як символ єднання націй, держав і континентів може достукатися до всіх сердець. На сьогодні ми формуємо кафедру як структурний підрозділ і надалі будемо реалізувати наші освітні і державні проєкти", - сказав Віктор Бондарчук.

Програма UNITWIN/Кафедри ЮНЕСКО започаткована у 1992 році та підтримує створення кафедр ЮНЕСКО і мереж UNITWIN у ключових пріоритетних галузях, що стосуються сфер компетенції Організації - освіта, природні та соціальні науки, культура і комунікації. Сьогодні у світі діє 851 кафедра ЮНЕСКО у понад 115 державах-членах.

У вишах та наукових закладах України створено і діють 10 кафедр ЮНЕСКО у галузях філософії людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, превентивної освіти та соціальної політики, екології техногенних регіонів, кріобіології, прав людини і демократії.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.