У Києво-Печерській лаврі оцифрують 15 тисяч об’єктів за допомогою обладнання зі США

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» планують оцифрувати до 12 000 культурних об’єктів та 2500 документів з фондів заповідника за допомоги обладнання, переданого американською компанією «Digital Transitions».

Про це йшлося під час брифінгу за участі представників компанії "Digital Transitions" та адміністрації НЗ "Києво-Печерська лавра", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"З війною зросли загрози для культурної спадщини. Тож постала необхідність зберігати своє культурне надбання для того, щоб надалі популяризувати українську культуру в Європі та світі. І завдяки допомозі партнерів, ми зможемо реалізувати цілі по збереженню надбання", - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

Водночас партнер і співзасновник Digital Transitions Пітер Сігель розповів, що свою програму з допомоги в цифровізації компанія запустила в Україні взимку 2022 року. За його словами, основним завдання програми є збереження культурних об'єктів у таких установах, як заповідник шляхом передачі обладнання для оцифрування та забезпечення навчання для співробітників.

Він зауважив, що наприкінці 2022 року компанія та працівники Лаври відібрали 15 тис. об'єктів для оцифрування. Для них у позику на 6 місяців Digital Transitions передала повністю оснащену репрографічну систему з обладнанням для створення зображень з високою роздільною здатністю.

Кураторка проєкту й головна хранителька фондів НЗ "Києво-Печерська лавра" Ірина Мартинюк зазначила, що передусім оцифрують об'єкти 17-19 ст, зокрема, ікони, гравюри, дерев'яні рельєфні кліше, креслення, тематично пов'язані з Києвом та Лаврою.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.