Новим очільником Києво-Печерської лаври призначили Максима Остапенка

Раніше Максим Остапенко займав посаду генерального директора Національного заповідника “Хортиця”

Міністр культури Олександр Ткаченко призначив виконуючим обов'язки генерального директора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка. Про це міністр повідомив у Telegram. 

"Хочу відзначити, що це людина віддана своїй справі, яка надзвичайно ефективно спрацювала на початку війни щодо збереження скарбів заповідника "Хортиця", для якої захист держави та її цінностей як матеріальних, так і нематеріальних - є пріоритетом. Він перетворив заповідник "Хортиця" в найбільш відвідуваний, успішно проводив його реставрацію в рамках програми "Велика реставрація", - зауважив міністр.

Максим Остапенко є фахівцем в галузях охорони пам'яток історії та культури, музеєзнавства, археології, реставраційних робіт, є кандидатом історичних наук, автором понад 30 наукових праць, з 2007 займав посаду генерального директора Національного заповідника "Хортиця". А з початку повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.