Будинок-музей Поліни Райко в Олешках знищила повінь

Будівля вистояла, але більшість фресок художниці втрачено.

Про це повідомив у Facebook Семен Храмцов, представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко, виклавши фото та відео зруйнованого будинку.

"Це траур! Прислали відео з будиночку Поліни Райко... Більш внутрішніх стін обвалилися, тепер це жахливий опенспейс... Фресок десь 30-40% (зі стелями) збереглося, але "стіна з сестрами" повністю втрачена. І походу "муж-рибак", медсестра... все що нижче... Коти – наполовину, "дорога в рай" теж... Не знаю скільки він так ще вистоїть...", - повідомив він.

Будинок Поліни Райко опинився під водою після того, як 6 червня росія підірвала Каховську ГЕС і вода затопила регіон. 7 червня Семен Храмцов, представник благодійного фонду імені Поліни Райко, повідомив, що будинок під водою.

Поліна Райко (1928-2004) — українська художниця-самоучка. У 69 років почала малювати на стінах запустілого будинку. Жінка розписала будинок, хвіртки, паркани та ворота радянською, язичницькою та християнською символікою, оповідаючи історію свого життя. Художниця зображувала портрети родини, а також улюблену символіку та різнокольорових птахів усіляких форм і видів: качок, гусей, півників, ластівок, сов, дятлів.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.